Чернігівець за гроші, відкладені на ремонт у квартирі, зняв короткометражний фільм про війну

«Потєрь нєт» – короткометражний фільм знятий чернігівцем Андрієм Вакуліком. Це дебютна робота у фільмографії Андрія.

Історія солдат ЗСУ, які незважаючи на ризики рятують пораненого побратима з гарячої точки. Напротивагу показано нелюдське ставлення російських загарбників не лише до цивільного населення на окупованих територіях України, але й до власних солдат, повідомляє телеканал «Дитинець».

До повномасштабного вторгнення у його команди були плани зняти повнометражний фільм «Холодний дзвінок», який за задумом мав надихнути людей на професійний розвиток, та як наслідок вивести бізнес в Україні на новий рівень. Але настало 24 лютого і їх плани змінилися.

– Спочатку я хотів зняти щось про те, як люди виживали у блокаді. Тому що це мені було максимально близько. Але потім я послухав багато різних переговорів російських військових на ютубі, побачив багато відеозйомок, і захотілося зняти щось більше на військову тематику, – розповідає Андрій Вакулік, режисер та автор сценарію фільму «Потєрь нєт».

Аби сюжет фільму розумівся з назви, його назвали саме російською мовою.

– «Потєрь нєт» – це вже як мем, яке використовувало міністерство війни російської федерації, коли на другий чи третій день повномасштабного вторгнення було багато відео та фото вбитих окупантів, але вони казали в себе по телевізору, що потєрь нєт.

Хоч і навчався на менеджера у «Чернігівській політехніці», Андрій каже, його завжди вабив кінематограф.

Близько двох тижнів він писав сценарій фільму «Потєрь нєт», який під час зйомок доповнювався новими сценами. Прочитавши його рукопис, відгукнулися не лише друзі, а й народний артист України Валентин Судак.

Також у фільмі брали участь актори Молодіжного театру. Локації для фільму підбирав оператор-постановник цього фільму Сергій Ломоса.

Андрій Вакулік

– Він вибрав їх максимально влучно. Ми туди приїхали, подивилися і сказали, що це більше те, що нам потрібно. Це і Лижна база, і Ялівщина, і ще багато локацій.

Завдяки Максиму Блакитному та Віктору Трухану команда знайшла костюми та деякі реквізити, який використали у фільмі. Костюми акторів, які грали окупантів, це справжня форма російських військових, яку вони загубили, тікаючи від ЗСУ.

Російська форма в Чернігові спричинила і курйоз під час зйомок, каже режисер.

– Коли ми дознімали сцену з російськими дезертирами, це були актори нашого Молодіжного театру, вони стояли в російській формі з автоматами ігровими і якраз в Ялівщині йшли наші військові. У мене був з собою рупор, я кричав, що у нас тут зйомки – все окей. Вони підійшли і побачили, що з нами військові, які нас охороняли, вони один одного знають, тому все було нормально.

Більшість грошей на бюджет фільму Андрій взяв з відкладених коштів на ремонт квартири.

– Звичайно, команда складалася переважно з моїх друзів та знайомих, які працювали на чистому ентузіазмі, і деякі навіть самі допомагали грошима. Але звичайно бюджет був потрібен. Бюджет фільму в цілому десь 2500 доларів – це всі затрати. Більшість грошей – це мої власні кошти. Я до початку повномасштабного вторгнення робив в квартирі ремонт, це були мої відкладені гроші, але .його прийшлося відкласти і всі гроші пішли на фільм. Також допомагали друзі.

Короткометражний фільм «Потєрь нєт» не буде останнім, запевняє Андрій. Команда готує новий фільм за сценарієм одесита, а ця робота є у відкритому доступі на Ютубі режисера.

*  *  *

Приєднуйтесь у Viber та Telegram до спільноти "Чернігівський Фонтан", де тільки найактульніші новини та історії нашого міста.