Переселенка з Донеччини вступила до штурмової бригади "Лють" в Тернополі



Тетяна Ковальова родом з Донецька. Місто знаходиться в російській окупації дев'ятий рік. У 2014 Тетяна переїхала до Києва. У 2019 повернулася в Донеччину в Краматорськ.Однак в квітні минулого року жінці знову довелося покидати свою оселю. Тетяна обрала Тернопіль. Про це повідомляє поліція Тернопільської області.

"Я народилася та виросла на Донеччині, - розповідає Тетяна Ковальова. - 2002 року стала членкинею громадської організації Спілки української молоді в Україні. До 2014 року займалася громадською діяльністю, маю величезну кількість друзів в усіх куточках України, завжди могла поїхати до них, вони приїжджали до мене. У 2014 році, коли розпочалася війна, була змушена покинути свою малу батьківщину, адже територія була окупована".

Тетяна мріє підняти український прапор над своїм рідним містом. Тому Тетяна записала  добровольцем до штурмової бригади "Лють". 

Тетяна займалася волонтерством.

"З 2015 року ми організовували благодійні табори для дітей із вимушено переміщених родин і дітей військовослужбовців та добровольців, котрі боронили нашу країну на сході».

Тоді дівчина взялася ще й волонтерити: разом із членами своєї громадської організації возила до лінії розмежування поблизу Луганської області медикаменти, спорядження, інші гуманітарні вантажі.

"Разом з іншими виготовляли коктейлі молотова, збирали та передавали нашим захисникам продукти, медичні препарати, військове спорядження, допомагали цивільним. Це було таке піднесення, таке гуртування. Але в місті ставало все небезпечніше і нам сказали евакуюватися заради власної безпеки". 

У квітні Тетяна приїхала до Тернополя. На місці не сиділося: допомагала збирати гуманітарні вантажі на фронт, разом зі школярами виготовляли окопні свічки, провели благодійний ярмарок для збору коштів на дрони для військових, з побратимами неодноразово доправляли на схід автівки, продукти, медикаменти та інші необхідні речі. Але розуміла: вона хоче і може більше. 

"Коли почула про набір в штурмову бригаду, мені дуже сподобалася назва – "Лють". Привернуло увагу, що не було обмежень – запрошували і чоловіків, і жінок. Я відчуваю, що можу бути корисною, адже маю навики надання першої домедичної допомоги, пройшла курси з аеророзвідки. Мене надихає досвід ізраїльської армії, там багато жінок-військовослужбовців. Я дуже хочу бути корисною, брати участь у визволенні України".

"Та частина України, де я народилася та проживала до 2014 року, – досі окупована. Там є люди, котрих я люблю, ціную. Мрію, щоб там нарешті замайорів український прапор".



AliExpress WW

lamoda ru

Banggood WW