В Україні підписано закон про компенсацію за зруйноване та пошкоджене житло: як її отримати
Ще 23 лютого 2023 року Верховна Рада схвалила закон №7198 щодо компенсації за зруйноване та пошкоджене житло. Вже 18 березня президент Володимир Зеленський підписав цей законопроєкт.
Про це повідомляє редакція.
Закон визначає перелік отримувачів компенсації за знищене та пошкоджене житло, види компенсації, спосіб оцінки та прийняття рішення щодо її надання, а також можливості її використання для отримання нового житла.
Важливо, що громадяни, які втратили домівку, зможуть самостійно обрати житло, незалежно від його місцеперебування, а держава перерахує кошти продавцю житла.
Хто зможе отримати компенсацію
- Власники квартир, інших житлових приміщень, приватних, садових та дачних будинків;
- Замовники будівництва приватних, садових та дачних будинків (фізособи);
- Фізичні особи, які здійснили інвестування/фінансування будівництва;
- Члени житлових кооперативів, які викупили житло, але не оформили право власності на нього;
- Спадкоємці вищевказаних людей.
Також право на компенсацію мають ОСББ, управителі, ЖБК. Це стосується відновлення спільного майна багатоквартирного будинку.
Як подати заявку
Механізм отримання компенсації відбуватиметься у декілька етапів:
- Перший етап – подача заявки щодо зруйнованого внаслідок бойових дій житла. Заявку можна подати через Дію, ЦНАП, органи соцзахисту чи нотаріуса;
- Другий етап – розгляд заяви, огляд зруйнованого житла та визначення суми компенсації;
- Третій етап – прийняття рішення щодо її надання. Процедура займатиме 30 днів.
Довідка. Згідно з підрахунками, понад 1 мільйон українців залишилися без житла внаслідок російської агресії. Станом на початок березня через портал "Дія" українці подали вже 335 тисяч заявок про пошкодження або руйнування житла. Про найбільше руйнувань заявлено в Донецькій, Харківській та Київській областях.
Звідки Україна візьме кошти на компенсації
Є низка джерел, звідки Україна забезпечуватиме людей компенсацією за зруйноване житло:
- Фонд відновлення майна та зруйнованої інфраструктури,
- Кошти державного та місцевих бюджетів,
- Кошти МФО, інших кредиторів та інвесторів,
- Міжнародна технічна, поворотна або безповоротна фінансова допомога,
- Репарації або інші стягнення з росії.