На цьому тижні загинуло п'ятнадцять воїнів з Полтавщини

За останній тиждень у військкоматах та громадах області повідомили про загибель на війні з окупантами п'ятнадцятьох воїнів з Полтавщини.

В Полтавському ОМЦТК та СП повідомили про загибель на війні п'ятьох воїнів. Панахиди за Героями провели в Свято-Успенському Соборі Полтави, а поховали в рідних громадах.

Солдат Котелевець Віктор Костянтинович, народився 10.06.1994 р., проживав в м. Полтава. Призваний Полтавським об’єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 03.12.2022 р. до військової частини А 1126 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади десантно-штурмових військ на посаду механіка-водія гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 9-ї парашутно- десантної роти 3-го парашутно-десантного батальйону.

Вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність героїчно загинув 06.02.2023 поблизу н.п. Червонопопівка, Луганської обл.

Старший сержант Бойко Євген Миколайович, народився 01.06.1977 р., проживав в м. Полтава. Призваний Полтавським об’єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 18.03.2022 р. до військової частини А 7097 13-го стрілецького батальйону на посаду командира відділення снайперів.

Вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність героїчно загинув 11.02.2023 поблизу н.п. Авдіївка, Донецької обл.

Солдат Масло Ігор Ігорович, народився 15.11.1990 р., проживав в м. Полтава. Призваний Полтавським об’єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 09.05.2022 р. до військової частини А 0639 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи на посаду водій кулеметного відділення.

Вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність героїчно загинув 10.02.2023 поблизу н.п. Юрківка, Донецької обл.

Старший лейтенант Станкевич Владислав Олександрович, народився 10.04.1976 р., проживав в м. Кременчук.

Льотчик-штурман вертольота військової частини А3384 18-ї окремої бригади армійської авіації ім. Ігоря Сікорського.
Виконуючи обов’язки військової служби, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, загинув 31.01.2023 р. в результаті падіння повітряного судна Мі-2.

Капітан Бутенко Геннадій Юрійович, народився 12.06.1969 р., проживав в м. Суми.

Командир вертолітної ланки військової частини А3384 18-ї окремої бригади армійської авіації ім. Ігоря Сікорського.
Виконуючи обов’язки військової служби, вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість і мужність, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, загинув 31.01.2023 р. в результаті падіння повітряного судна Мі-2.

У Другому відділі Кременчуцького РТЦК та СП повідомили про загибель в боротьбі за незалежність та територіальну цілісність України Олександра Миколайовича Гирмана, мешканця села Великі Кринки.

Олександр Гирман був призваний на військову службу за мобілізацією 10 листопада. Був механіком-водієм у військовій частині А4007. А вже 6 лютого загинув внаслідок стрілецького обстрілу поблизу населеного пункту Авдіївка, що на Донеччині.

В Новоголащенській громаді повідомили про загибель двох воїнів-захисників.

Сернюк Максим Леонідович народився у 1986 році. 26.06.2022 року він був призваний на військову службу по мобілізації Горішньоплавнівським ОМТЦК та СП Полтавської області.

6 лютого 2023 року старший солдат, такелажник евакуаційної роти ремонтно–відновлювального батальйону загинув від отримання поранень несумісних з життям в результаті здійснення противником штурмових дій позицій підрозділу поблизу населеного пункту Вугледар.

16 лютого 2023 року під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, біля н.п. Діброва Луганської області, віддав своє життя командир протитанкового відділення взводу вогневої підтримки старший солдат Сулейкін Юрій Васильович, 1980 року народження.

Досвідчений боєць, який пройшов пекло АТО, Герой, якому випало на долю пройти ще і справжнє пекло війни від першого її дня, мужньо та безстрашно захищаючи український народ та свою рідну землю, став до лав небесного війська.

14 лютого Горішньоплавнівська міська територіальна громада попрощалася із загиблим солдатом Збройних сил України Дмитрієнком Артемом Анатолійовичем.

Народився Артем 5 лютого 1984 року в Таджикистані. У 1987 році родина переїхала в Україну до Дмитрівки. У 2002-2003 роках проходив строкову військову службу в лавах Збройних сил України.

У вільний час займався громадською діяльністю, вивчав історію, традиції українського козацтва, рідного краю.

22 березня 2022 року пішов добровольцем на російсько-українську війну. У травні був тяжко поранений під Ізюмом Харківської області. Чотири місяці проходив лікування й реабілітацію. Уже у вересні знову повернувся на фронт до своїх побратимів.

У листопаді 2022 року Указом Президента України Артем Дмитрієнко за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни».

10 лютого 2023 року в бою за Україну гранатометник мотопіхотного батальйону 93 бригади «Холодний Яр», солдат Збройних сил України Артем Дмитрієнко, вірний військовій присязі, героїчно загинув у місті Бахмуті Донецької області.

16 лютого Новоселівська громада попрощалася з нашим Героєм – Миколою Сергеєвим. Йому було 33 роки.

Воїн загинув 11 лютого поблизу Авдіївки під час артилерійського обстрілу.

Провести земляка в останню путь разом з рідними, бойовими побратимами, прийшло чимало жителів громади.

За інформацією Лубенської міської ради, під час участі у бойових діях в районі населеного пункту Федорівка Бахмутського району Донецької області 6 лютого 2023 року отримав поранення несумісні з життям, від яких і помер 11 лютого, командир відділення кулеметного взводу, старший сержант Сергій Шапар.

Сергій Миколайович, народився 29 січня 1980 року. Навчався у Кізлівській школі Чорнухинського району, випускник 1997 року. Згодом здобував професію у професійно-технічному училищі. Після проходження строкової військової служби жив у Лубнах. З 2005 по 2016 рік працював заступником директора з господарської роботи у Лубенській загальноосвітній школі №2. Пізніше у різних будівельних організаціях м. Києва.

Вже у березні 2022 року він добровольцем рушив до військкомату й був призваний до лав Збройних Сил України. Нагороджений нагрудним знаком «Ветеран війни».

Як повідомляє Кременчуцьке видання «Телеграф», 11 лютого на Донеччині загинув військовий з Кременчука Микола Кучеренко з позивним «Лютий». Прощання із захисником України відбудеться у вівторок, 21 лютого, у Міському палаці культури.

Микола Кучеренко народився 25 лютого 1978 року у Кременчуці. Навчався у школі №18, закінчив ВПУ №7 та Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського.

З початку російсько-української війни у 2014 році Микола Кучеренко долучився до лав Збройних Сил України. Після навчання його разом з побратимами у складі 8 окремої санітарно-автомобільної роти відправили в район Іловайського котла. Вони протягом 4 діб, без зброї та бронежилетів, під білими прапорами виносили поранених та загиблих, під кулями й снарядами рятували поранених побратимів.

Потім були Донецький аеропорт, Піски, Авдіївка, Маріуполь... Микола разом з товаришами добровільно заїжджали на окуповану територію, щоб забрати своїх поранених та загиблих.

Через 14 місяців пекла Микола Кучеренко повернувся додому. Легендарну 8 ОСАР з почестями зустріли у Полтаві та Кременчуці. Медики спочатку заїхали до Полтави. Там Герої пройшли через «живий коридор слави» під оплески. Діти в обіймах тримали своїх татусів, які повернулися з війни. Один з таких моментів підловила фотограф Анна Чапала – коли молодша донька зі сльозами на очах обіймала свого татка Миколу Кучеренка. Саме її фото стало одним із символів батьківської любові, підтримки, того заради чого чоловіки боронять незалежність.

Миргородська міська рада повідомила, що загинув миргородець Анатолій Желізняк, 1980 року народження.

Анатолій Анатолійович був призваний по мобілізації у листопаді 2022 року. У складі військової частини танкіст виконував бойове завдання на гарячому Донецькому напрямку. 15 лютого 2023 року воїн загинув внаслідок мінометного обстрілу.

За інформацією Кам’янопотоківської селищної ради, на полі бою за рідну землю загинув житель села Білецьківка Савченко Сергій Григорович.

18 лютого Чутівська громада попрощалася із Захисником України Треусом Сергієм Сергійовичем.