Єдині та незламні: як російська пропаганда без зброї намагається розколоти Україну
Триває триста тридцять третя доба російського широкомасштабного вторгнення. Весь цей період наша країна тримається проти "другої армії" у світі своєю згуртованістю. 22 січня відзначається День Соборності України. Соборність. Просте слово, за яким стоїть наша єдність навколо головних ідей теперішнього і майбутнього України. Це наша неподільність - від Львова до Донецька, від Києва до Севастополя. Це наша міць і згуртованість. Повномасштабна війна стала випробуванням єдності українців. І ми проходимо його: боронячи свою державу, підтримуючи армію та тих, хто втратив свої домівки, відновлюючи зруйноване. Ми проходимо це випробування, зберігаючи свою ідентичність.
Редакція розкаже як ворог продовжує намагатися зруйнувати нашу єдність та соборність.
У кожного українця зараз свій фронт. Саме на цей фактор не розрахувала країна агресор і намагається тепер усіма можливими засобами розсварити нас. За три дні взяти Україну не вдалося, бо наша країна єдина, хоч довгі роки нас намагались розділити на схід та захід. Україномовних та російськомовних. Влада не попереджала нас про загрозу, бо боялася черг на кордоні, а нотомість отримала натовпи біля військоматів серед бажаючих захищати державу. 24 лютого всім українцям стало одразу зрозуміло, що ворог це русня, яка вирішила нас "захищати".
Ми єдині як ніколи, хоч зараз російська пропаганда активно намагається на це вплинути. В якійсь мірі їм це навіть вдається. Грають вони як завжди на болючих темах і запускають все нові і нові ІПсО. Тим паче все вже відпрацьовано на антивакцінаторах і ФОПах, які активно мітингували за зняття касових апаратів та проти вакцинації за фінансування з рф ще до широкомасштабного вторгнення.
Наша сила в єдності і саме це зараз прагнуть забрати. Ітак, які теми обрали зараз в рф. Складна ситуація в енергосистемі, отримання тимчасового прихистку в інших країнах та ліквідація наслідків ракетних ударів по житловим будинкам. Болючі і важливі проблеми, які виникли безпосередньо під час військового вторгнення. Розберемо кожну окремо.
Світло для обраних
Перший удар по енергетичній інфраструктурі відбувся 11 вересня. Саме ця дата, коли терористи напали на башти-близнюки, – так само й вони почали нападати на нашу критичну інфраструктуру. Перший енергетичний об'єкт, який зазнав удару - це Харківській ТЕЦ.
Вже з 10 жовтня після першого масованого обстрілу енергетичної інфраструктури України було взято за початок відліку атак на енергетичну інфраструктуру.
Саме від цього дня по всій території України розпочали застосовувати аварійні відключення електроенергії. Після цього з'явилися стабілізаційні вимкнення за графіками, які розділили українців на групи. З цього моменту почалися обурення через те, що в одних домівках було світло постійно, а в деяких вимикали на довгий проміжок часу. Деякі громодяни скаржилися та домогалися відключень у тих домах, де було світло.
Ці розборки були як в межах регіону так між областями. Підкидають у багаття ворожі телеграм канали, які акцентують увагу на хвилюючій більшість проблемі. Таким чином знову почали налаштовувати Східні регіони проти Західних. Масові вкиди про образність набирали оберти. Ворожі канали почали підбивати мешканців спочатку Одещини, а потім інших регіонів на масові акції протести проти влади. По завірянням рашистських каналів у всьому вина влада, яка обманює людей і звісно ті, хто створює графіки.
Накаляли пристрасті за крок до блекауту. В Україні почали готуватися до цього і закуповувати генератори. Тут вже почали розпалювати відчуття заздрості до тих, хто мав змогу придбати генератори.
Серед останнього стала навіть новина про те, що ДТЕК організує «спеціальні бригади». В цьому випадку багато хто не зрозумів іронії Євгена Євтушенко. В ДТЕК Дніпровські електромережі навіть зробили офіційне спростування. ДТЕК не відключає світло за скаргами. Компанія не проводить жодних відключень «за скаргами» у будь-якому з регіонів, де працюють ДТЕК Мережі. Більшість відключень відбуваються дистанційно, а їх невелика частина потребує фізичного виїзду персоналу. За можливості, бригади також виїжджають на лінії, що живлять критичну інфраструктуру, щоб в ручному режимі відключити будинки, які живляться від тієї ж мережі.
Все життя в одній валізі
Від початку широкомасштабного вторгнення багаторазово звучали рекомендації покинути країну жінкам з дітьми. Зараз через складну ситуацію в енергосистемі переселенців влада просить перезимувати в Європі і допомогти тим самим енергосистемі країни. Тим часом проти людей, які виїхали розгортають брудну компанію. Вона направлена на дискредитацію їх в Європі, а також в Україні.
Через постійні проблеми з електропостачанням, водопостачанням, теплом, опаленням та не вщухаючими обстрілами українці, що залишилися починають звинувачувати в бігстві тих, хто поїхав. Начебто ті добре там, живуть на усьому готовому, ще і гроші отримують. Взагалі вони там з жиру бісяться і тому подібне.
Почнемо з того, що виїзд - це особисте рішення і причини для цього у кожного свої. В момент, коли ви хочете звинуватити когось у слабкості, подумайте, а щоб ви взяли у валізу. Валізу, яка має вмістити усе щасливе життя в Україні. Да так, щоб усе щастя було з тобою на чужині. Більшість тих, хто поїхав розповідають про прірву, яка виникла у відношенні з тими, хто залишився.
Окрім цього роспропаганда постійно посилює дискредитацію громодян України в країнах Європи та світу. Для цього періодично вони запускають відео, яке поширюєть в медіапросторі Європи. Даний ролик оприлюднюється із закликом до українців повертатися додому. Звернення різними мовами до українців має на меті показати, нібито авторами даного відео є жителі країн ЄС.
Метою відео є створення брехливого образу України та її громадян в європейському інфопросторі для дискредитації інтеграції України до НАТО.
Відеоролики деструктивного характеру європейцями не сприймаються, проте не слід відкидати й варіант, що подібними способами ворог готується до масшабної ІПсО і такі «вкиди» – лише для збору даних та реакцій.
Пропагандистські ЗМІ рф продовжують ведення агресивної інформаційної кампанії з дискредитації українців. Так, російські ЗМІ активно поширюють матеріал про те, що люди, які були вимушені покинути Україну, постійно порушують закон. Серед іншого з'являються вкиди про погроми в магазинах нібито українськими молодиками, які теж не підтверджують навіть російські ЗМІ. росія постійно готує маніпуляції про «поганих» українців, щоб навмисно демонізувати Україну у світі.
Фейки, маніпуляції та ІПсО запускаються і в межах України. Приклад, біженці зі східної частини України ведуть себе на заході, як на курорті.
Зараз в соцмережах активно поширюється інформація, ніби переселенці зі сходу ведуть себе на заході не як біженці, а як туристи.
Власники готелів повідомили, що переселенці ведуть себе скромно, записуються в тероборону і допомагають зі збором гуманітарної допомоги.
Під завалами власної оселі: як росія тероризує цивільних
Окупанти вкотре вчинили терористичний акт проти мирного населення України. Ворог скинув ракету на житлову багатоповерхівку у Дніпрі, але це далеко не вперше і, ймовірно, не востаннє.
Спальні райони Бородянки, Харкова, Одеси, Запоріжжя уже піддавалися жорстокій тактиці ворога. росіяни вбили десятки українців у їх власному будинку.
Дніпро, Кременчук, Вінниця і не тільки: росіяни обовʼязково понесуть покарання за всі свої воєнні злочини.
Дії екіпажу ТУ-22М3, який атакував ракетою Х-22 житловий будинок у Дніпрі 14 січня, є воєнним злочином. Так само як злочинний наказ командування 52-го важкого бомбардувального авіаційного полку на вчинення таких дій.
Відповідальність за російські воєнні злочини є водночас загальною (держави-терориста) і персональною (безпосередніх виконавців).
російські воєнні злочини не залишаться анонімними – у сучасному світі неможливо нічого приховати.
На відміну від війн у Чечні, Грузії та Сирії, цього разу всі російські воєнні злочинці будуть названі поіменно, а міжнародна спільнота візьме на себе зобов’язання переслідувати їх по всьому світу.
Злочини російських льотчиків не мають строку давності та не підпадають під амністію. Правосуддя щодо них обовʼязково буде здійснено.
Тим часом по соціальним мережах починають ширитися публікації, які мають на меті розділити українців по кількості горя. Виникає лише питання, як його взагалі можливо виміряти? Фотограф Євген Сосновський разом з родиною провів в окупованому Маріуполі 62 дні - з 24 лютого до 30 квітня.
На своїй сторінці у Facebook написав, що російський теракт у Дніпрі дозволяє краще усвідомити масштаби звірств російської армії у Маріуполі. Він зазначив, що там щодня було по кілька таких зруйнованих багатоповерхівок з людьми. За даними окупантів, повністю знищено 620 багатоквартирних будинків. Таким чином, це Дніпро помножений на 600.
У 600 разів більше загиблих сімей, дітей, свійських тварин. У 600 разів більше горя та жаху.
Так, у Маріуполі було набагато, набагато гірше. Бо там усі ці завали ніхто не розбирав. Не було швидких, не було рятувальників, бо їх також розбомбили.
Додало запалу в порівнянні страждань людей у різних містах інформація про те, що хто залишився без житла у Дніпрі, отримають 1 млн. грн від міськради і ще стільки ж від облради.
Маріуполь... Всі, хто залишився без житла і без свого міста, отримують раз на місяць 2 тис. грн від держави і гуманітарний набір від міськради. Навіть про безкоштовний проїзд для ВПО у громадському транспорті депутати у Верховній Раді вже майже півроку не можуть прийняти офіційне рішення (законопроект 8020 від 12.09.2022). Це дрібниця, але це додаткові 400-500 грн на місяць.
Євген Сосновський написав, що ця інформація не для порівняння трагедії Дніпра і Маріуполя, а тільки для розуміння становища маріупольців (і не тільки) і "уваги" до них з боку держави.
В даному випадку мова тут не про нове житло. Бо дійсно неможливо зараз забезпечити ним мільони людей. Але те, що можливо державі робити навіть у такій ситуації - треба робити. Якщо нічого не робити, то на поле бою виходять ворожі фейки. Вони поширюються з метою розколоти Україну та зруйнувати нашу незламність, але ми зараз об'єднані як ніколи! Всі як можуть боронять свою землю! Не дивлячись на те, що деякі українці виїхали. Кожен українець залишається з Україною у серці.