Теплохід «Казбек»: неймовірна історія, яка ̶з̶а̶к̶і̶н̶ч̶и̶л̶а̶с̶я̶ ̶ триває

Теплохід «Казбек» – легендарне судно, на якому катався ледь не кожен чернігівець. Проте, вже понад рік про долю корабля нічого не відомо, тому ми вирішили дізнатися що відбувається з «Казбеком». І несподівано знайшли у цій історії «московський» слід…

Несправний, але незламний

Гадаю, частина читачів чула, для інших розповімо – наразі в Україні створюється військово-річковий флот: щоб протистояти окупантам не тільки на землі, у повітрі та на морі, а ще і на ріках. Основу його складають як раз колишні «цивільні» річкові судна. Тому історія цього матеріалу почалася навіть не з журналістського, а з громадянського звернення автора цього тексту до Військово-морських сил ЗС України з пропозицією залучити «Казбек» до оборони України:

-Водні транспортні засоби передаються для задоволення потреб військових формувань на особливий період у справному технічному стані, придатними до використання. На даний час теплохід «Казбек» не зареєстрований в єдиному органі реєстрації цивільних плавзасобів України – класифікаційному товаристві «Реєстр судноплавства України», що свідчить про його незадовільний технічний стан, - відповів начальник управління морально-психологічного забезпечення Командування ВМС ЗС України Андрій Урсол.

Дійсно, публічна історія «Казбеку» уривається у квітні 2021 року – тоді депутати Чернігівської міськради (саме місту належить теплохід) збиралися розглянути на сесії питання продажу судна, але, у підсумку, вирішили відкласти цю справу на… місяць. І після цього доля «Казбеку», по-менш, для широкої публіки, залишалася невідомою.

Близнюк «Москви-28» та «Дмітрія Донского»

«Казбек», як не дивно, є «корінним москвичем», адже зібраний він у 1972-му році на Московському суднобудівному та судноремонтному заводі. Більш того, проект «Р-51», в рамках якого побудували теплохід, має назву «Москва». Саме тому більшість суден цієї серії (всього, згідно відкритої інформації, їх було випущено 46) мають назви на кшталт «Москва-1», «Москва-28» і так далі. Хоча є й інші «близнюки» «Казбека»: «Дмітрій Донской» чи «Імператор».

-«Казбек» прислали на Дніпро. Це було одне пароплавство з Черніговом. Тож і «Казбек», і «Ельбрус» (їх було два однакових) одразу плавали по Десні, - розповідає доктор історичних наук, професор Сергій Леп’явко. – Чому «Казбек»? Це традиції кораблебудування: коли починаються кораблі якоїсь серії, то або дають номери, або, наприклад, якщо «зачепилися» за гори – дають назви гір (крім «Казбека» по Україні також плавають чи плавали його «близнюки» – «Ельбрус», «Памір» та «Карпати», - прим.). Тож, з одного боку, що по Десні плавали «Казбек» та «Ельбрус» – нелогічно. З іншого боку – це традиція кораблебудування. Чому інші кораблі цього проекту мають назву «Москва-28» і так далі? Мені здається, що «Москвою» називали ті теплоходи, які пішли у басейн Волги. Але ті, які йшли в Україну, вирішили назвати на честь гір.

Від ремонту за чверть мільйону до продажу за 70 тисяч

У березні 2016-го, звітуючи про перші 100 днів на посаді мера Чернігова, Владислав Атрошенко писав:

-В цьому році буде відремонтовано теплохід «Казбек», який відтепер працюватиме для громади міста.

І дійсно, того року міський бюджет витратив 260 тисяч гривень на капітальний ремонт «Казбеку».

Ось тільки цей капітальний ремонт виявився напрочуд недовговічним. Через 5 років, у квітні 2021-го, той же Владислав Атрошенко, пояснюючи рішення про виставлення «Казбеку» на продаж, заявляв, що це питання виникло 3-4 роки тому (тобто за 1-2 роки після капітального ремонту судна), а на новий ремонт «Казбека» потрібно було витратити нову солідну суму:

-Вже 3-4 роки як виникло це питання щодо подальшої долі, витрат на утримання та невідомої перспективи використання теплоходу «Казбек». Мені як міському голові прийняти рішення щодо продажу цього теплоходу, який є пам’яттю для багатьох поколінь, було непросто, - наводила у квітні 2021-го року слова Владислава Атрошенка пресслужба чернігівської міськради. - У теплохода закінчується термін використання, він потребує планового ремонту. Попередньо фахівці говорять, що це можуть бути кошти від мільйона до півтора мільйона гривень.

Цікаво, що відповідно до публічної інформації, коли «Казбек» у 2021-му році збиралися виставити на продаж, міська рада оцінювала сам теплохід у 70 тисяч 312 гривень 4 копійки (для порівняння, оплата стоянки «Казбека» при цьому обходилася у 60 тисяч на рік), а двигун корабля – у 30 тисяч 530 гривень.

Нагадаємо, за 5 років до того тільки на ремонт теплоходу було витрачено у 2,5 разів більше коштів.

На відстої гнити, музеєм бути, чи Україні служити?

-Згідно з укладеним управлінням освіти міської ради (саме відомство під керівництвом Василя Білогури здійснює оперативне управління «Казбеком», - прим.) договором із приватним акціонерним товариством «Судноплавна компанія «УКРРІЧФЛОТ» судно перебуває на відстої шляхом швартування в «счал» у складі каравану суден у межах Чернігівського району Чернігівської області, - повідомила нам заступниця міського голови Чернігова Вікторія Пекур. - У зв'язку зі зниженням рівня води у річці Десна з 2019 року теплохід вихід на воду не здійснює. Наразі судно потребує планового докового ремонту та заміни окремих частин теплоходу.

Отже, з 2019-го року судно, де-факто, «гниє на приколі». Техніка, котра не експлуатується (тим більше, техніка такого поважного віку – бо цьогоріч теплохід відсвяткував 50-річний ювілей), зазвичай має звичку псуватися. Тож кожен додатковий рік простою збільшує шанси на те, що «Казбек» не тільки ніколи не вийде у рейс, а і закінчить своє життя під пресом для металобрухту – не дуже шляхетний кінець для історичного корабля.

Рік тому чернігівський історик Сергій Леп’явко був одним з ініціаторів звернення, в якому пропонувалося перетворити «Казбек» на музей. Пан Леп’явко і зараз говорить, про ідею перетворення теплоходу на історичний та культурний об’єкт – за прикладом західних країн:

-У «Казбеку» немає статусу пам’ятки. Це проблема кількох рівнів. По-перше, в Україні немає традиції охороняти пам’ятки техніки. Це дуже погано. У тих же Німеччині, Швейцарії, Сполучених штатах Америки не просто люблять і поважають технічні винаходи минулого та зразки техніки, а ставляться до них, приблизно так само як до найцінніших історичних пам’яток. Наприклад, на сьогодні є перший екземпляр машини «Бенц» (тієї, котра потім стала «Мерседес Бенц»): ця машина в робочому стані, вона зараз може їздити, час від часу її запускають. А в нас музеїв техніки немає взагалі. Є лише кілька музеїв, пов’язаних з технікою: музей авіації у Києві, кілька військових музеїв. Я вважаю, що пам’ятки техніки треба зберігати. На жаль, коли у 90-х почали все здавати на металобрухт, неконтрольовано, в нас майже усе зникло, - жалкує професор Леп’явко. – У Чернігові було багато зроблено «злочинів» проти техніки: наприклад навпроти Валу на пірсі стояв величезний кран. Років 10 тому його порізали на металобрухт. Посередині цього крану, на башті кранівника, можна було б зробити оглядовий майданчик, розфарбувати цей кран гарно, зробити туристичний об’єкт. На заході таке робиться, а в нас просто знищили… Тож «Казбек», з одного боку, стандартний виріб свого часу. Але на Десні в нас плавали лише 2 таких катери. До того ж чернігівці середнього та старшого віку пам’ятають, що на Десні було до 200 плавзасобів, які працювали: баржі, буксири, «Піонери» (так звані «річні трамваї») і теплоходи. Тож для мене «Казбек» - це пам’ятник судноплавству по Десні, яке існувало сотні, тисячі років. Коли в нас все зникло і залишився один «Казбек» – треба його залишити і музеєфікувати.

Але, враховуючи триваючу війну, шансів на те, що до української перемоги питання «Казбека»-музея буде серйозно розглянуто – небагато. А втрачати корабель не хочеться:

-Армія має право, під час війни, забирати усе, що їй потрібно. Використання «Казбеку» у військових цілях можливе, адже військова техніка – це не тільки те, що стріляє. Теплохід може використовувати як штабний корабель, медичний пункт, склад для перевезення чогось. Тож, якщо військові захочуть, вважаю, вони мають право забрати «Казбек» і використовувати так, як хочуть, - каже доктор історичних наук Сергій Леп’явко.

Подібної ж думки притримується військовий експерт Михайло Жирохов:

-Як озброєний корабель «Казбек» не можна використовувати, а як транспортний – може бути, - зазначив пан Михайло.

Але для того, щоб «Казбек» повернувся у стрій, схоже, кораблю потрібний ремонт та, головне – зацікавленість влади і громадськості (адже, як показав 2022-й рік, якщо зібрати кошти на БТР «Spartan» чи навіть супутник для українців – не проблема, то і «Казбек» зможуть відремонтувати – було б бажання). Погодьтеся, якщо корабель проекту «Р-51 Москва» сприятиме тому, щоб росіяни потерпіли поразку – це буде більш ніж символічно.

Флот на Десні: нереально?

На жаль, поки іде війна, зберігається і загроза знову отримати «удар з Півночі». Отже здається, що флот на Десні (річки, яка тече через північний кордон України, напряму у Росії) міг би зменшити ризики для нашої країни. Але тут, як завжди є це «але»:

-На сьогодні Десна не є судноплавною – для того щоб відновити рух нею, необхідні днопоглиблювальні роботи. Тому, суто теоретично, зараз створення річкової військової флотилії немає сенсу, - вважає Михайло Жирохов. - Хоча у роки Другої світової війни на Десні діяли кораблі і навіть монітори. І досить активно – досить згадати подвиг монітора «Смоленськ». З іншого боку, навіть під час бойових дій 2022-го року на річці досить активно ходили надувні човни іноземного виробництва із встановленим озброєнням. Причому не лише Держприкордонслужби, а й, наприклад, Національної Гвардії України. Саме вони патрулювали в районі, наприклад, пішохідного мосту у квітні – травні 2022 року. А аналогічні прикордонні апарати використовуються й досі.

-Стосовно визначення міста Чернігів як місця базування та постійної дислокації одного з підрозділів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, які виконують завдання в визначених акваторіях, то із зазначеного питання рішення приймаються після проведення оцінки воєнно-політичного середовища та визначення спектру завдань у сфері оборони у визначеному районі, - зазначив капітан 1 рангу Андрій Урсол.

Тож віримо у ЗСУ та, за можливості, наближаємо перемогу України.