Допоможемо їм повернутися додому: захисники та захисниці Маріуполя, які перебувають ще у полоні

У День захисника та захисниць України потрібно не лише вітати тих, хто цього вартий, а саме час на підтримку. Особливо вона потрібна тим, хто перебуває у ворожому полоні. Усі ми раділи визволенню маріупольських Героїв, але це лише маленька частина полонених. Під обмін потрапили більш медійні захисники, яким вдавалося окрім боротьби ще і кричати про ситуацію на фронті у соціальних мережах. Ми також бачили якими поверталися вони з полону і кожен має розуміти, що кожен день у ворога ще більше підриває їх стан. Вони продовжують перебувати у російському полоні і їх шлях боротьби триває. На них чекають родини, діти, рідні, маріупольці та Україна. 

Маріупольська міська рада запустила інформаційний марафон. Редакція також долучається і розповідає про захисників та захисниць Маріуполя. Увесь світ має знати, що Україна, кожен з нас бореться за них. Їх родини вірять в їхнє повернення додому.

“Вони приклад мужності та героїзму. Такі люди зараз будують майбутнє нашої України - незламної, вільної та незалежної. Ми повинні зробити все, щоб вони повернулися додому”, - міський голова Маріуполя Вадим Бойченко. 

Кучерявенко Володимир 

Працював в Метінвесті, а в перші дні повномасштабної війни пішов добровольцем в ТРО Маріуполя. Встав на захист Батьківщини, рідного міста та ось таких дітей України.

18 квітня 2022 року, виконуючи бойове завдання в центрі міста, отримав осколкові поранення. Враження обох ніг (ампутація пальців) і правої руки. Побратими доставили його в госпіталь «Азовсталя». На момент виходу з комбінату тільки почав ставати на ноги.

На нього чекають дружина, діти та онуки.

Карпиленко Валерія

Захисниця Маріуполя, а в минулому - викладач у виші, кандидатка наук, поетеса. Її історію кохання знає весь світ. 

«Nava» перебувала у бомбосховищах «Азовсталі». Там вона одружилась зі своїм чоловіком «Борода» Андрієм Суботіним. Через три дні після весілля чоловік загинув. Зараз Валерія знаходиться в Оленівському СІЗО. За словами звільнених побратимів, тримається там гідно та мужньо. 

Валерія обіцяла вибратися і жити за двох. 

Найдьонов Євген

Чоловік, батько двох діток – 9 та 16 років. 26 лютого вступив до ТРО – на захист Маріуполя.

«Той, хто був знайомий з Женею, знає, що він дуже відкрита та добра людина. Він найкращий батько, турботливий і люблячий чоловік. 18 жовтня буде ювілей - 20 років, як ми разом. Коханий, ми чекаємо на тебе! Маю надію, що на наше свято ми будемо разом!» - жінка.

Глущенко Олександр

Пішов добровольцем, вставши на захист мирних Маріуполя. Служив у ТРО, у 107-му батальйоні. 

Дома на нього чекають син, дочка та дружина. Вони пишаються ним та мріють лише про одне - обійняти.

Тоболкіна Рита

Ця тендітна дівчина з красивою усмішкою та хоробрим серцем захищала Маріуполь у складі 109 окремої бригади ТРО. Потрапила в полон з «Азовсталі». 

Пережила пекло війни, але її боротьба за життя ще триває. Підтримуємо Риту та чекаємо на неї вдома!

Полешко Микита та Тимофій

Рідні брати, обидва в полоні. Микита захищав Маріуполь у складі 109 окремої бригади ТРО, тримав оборону «Азовсталі». Тимофій був на варті міста у складі Національної Гвардії України. Встали на захист України родиною заради безпеки всіх родин нашої країни.

Данько Олександр 

«Борг та честь офіцера - захищати свою Батьківщину та вас, мої кохані!» – сказав він дружині та доньці. Зібрав рюкзак з речами 25 лютого та пішов до лав ТРО.

Під час військових дій отримав тяжке поранення та перебував у військовому шпиталі. Після скинутої там бомби був евакуйований на комбінат імені Ілліча. Там у квітні взятий у полон.

«Твоя родина молиться за тебе, ріднесенького та дорогого! Ми дуже на тебе чекаємо і ти обов'язково повернешся!» - в це вірить любляча родина.

Малай Владислав 

Цьому юнаку всього 20 років з хвостиком, але мужності йому вистачить на 20 левів. Став на захист Маріуполя 24 лютого. Боровся до останнього, потрапив в полон з «Азовсталі».

Завжди цілеспрямований, відважний, дуже доброзичливий, готовий прийти на допомогу. Чекаємо Героя вдома!

Гуділін Олександр

Журналіст та патріот. Записався в територіальну оборону задовго до початку повномасштабної війни. 24 лютого його викликали з речами на збори, почалася війна. Відомо, що його батальйон опинився в оточенні на території комбінату ім. Ілліча. 

На Сашка дуже сильно чекає його кохана та дві дівчинки-близнючки. Вони хочуть, щоб їхнього татка повернули.

Черниця Іван

Позивний «Грек». Тримав оборону Маріуполя та «Азовсталі» у складі 109 окремої бригади ТРО. 

З самого початку повномасштабного вторгнення Іван пішов на захист свого рідного міста Маріуполя.

Він все ще знаходиться в полоні. Чекаємо Героя на рідній землі!

Малафєєв Сергій

22 лютого пройшов військкомат, а вже 24 лютого викликали його з речами. З першого дня війни був на обороні Маріуполя, а вже потім на «Азовсталі». В полон потрапив, виконуючи наказ. 

«Ми з донькою дуже чекаємо свого Героя. Надіємося на швидку зустріч. Донька сумує за татом», - жінка.

Кожен може підтримати маріупольський марафон. Для цього потрібно у соціальній мережі виставити фото захисника чи захисниці з історією та поставити хештег #ГеройМаріуполя #Повертайся_додому