Стратегія розвитку Маріуполя. Окупанти VS Маріупольський муніципалітет

Російська окупаційна адміністрація представила свій перспективний план розвитку Маріуполя. На його розробку «фахівцям» із росії знадобилось всього два місяці. Напередодні війни маріупольська влада презентувала свою стратегію розвитку Маріуполя, яку разом з громадою розробляла рік.

Ми порівняли два документи. Пропонуємо вам коротенькі висновки.

Стратегія розвитку Маріуполя до 2030 року розроблялась рік через те, що до її розробки залучали громаду. В документі прописані 13 напрямків. По кожному працювала робоча група, куди входили не тільки експерти, але і маріупольці.

Крім того, протягом декільком місяців спеціальна соціологічна група проводила опитування населення про те, чого б вони хотіли для свого рідного міста.

В результаті стратегія вийшла народною, близькою, бо включала в себе більшу частину прагнень містян.

Російська стратегія була розроблена нашвидкуруч. Ніяка громада до її розробки не залучалась. Бо не в традиції росії рахуватись з думкою людей.

В основі російської концепції лежить генеральний план розвитку міста за 2017 рік (цікаво, хто їм план той передав), який дуже застарів і не враховував ані нові потреби громади, ані нові економічні і соціальні умови, що склались у місті.

Стратегія – 2030 підтримує розвиток тих галузей, які мали великий вплив на економіку міста: металургія, металообробка, транспорт, освіта, безпека. А також запроваджує нові напрямки: медицина, IT, очистка води, туризм.

Окупантська стратегія взагалі не розглядає розвиток металургії в Маріуполі. Основний напрямок, який цікавить росію, - це транспорт. Росія хоче прокласти залізницю між Маріуполем і Таганрогом (планує будувати по 2,7 км дороги на рік, і такими темпами їй знадобиться 40 років на реалізацію проєкту), а також автомагістраль, яка б з’єднала росію, Маріуполь, Одесу, Крим, Придністров’я, Румунію.

Транзит – це єдине, що по-справжньому турбує росіян в Маріуполі. Відновлення інших підприємств, в тому числі і «Азовмашу», якщо дивитись на їхній стратегічний план, росіян не цікавить. 

А ось долею території зруйнованої «Азовсталі» вони дуже переймаються. Розглядають декілька варіантів освоєння – від створення сільгоспугідь  до засипання сховищ під  «Азовсталлю» будівельним сміттям. Не виключають окупанти і створення якогось меморіалу там, де гинули українські герої. 

Відновлення «Азовсталі» як заводу окупанти вважають економічно невигідним через потреби в дуже великих інвестиціях.

Стратегія Маріуполя-2030 передбачала будівництво нових лікарень. Не таких, яких зараз намагаються нашвидкуруч зібрати, як конструктор, у Маріуполі, окупанти, а надсучасні, за турецьким зразком. Вже цього року мала б завершитись реконструкція набережної на Лівобережжі і розпочатись реконструкція Піщаного пляжу.

В Маріуполі мали б повністю обновитись котельні Тепломережі. Якість життя мала б підтягнутись до європейського рівня, особливо після запуску заводу з очисткою води подвійним осмосом, який планувалось запустити вже в 2025 році.

Маріуполь мав би поступово перетворюватись на центр IT технологій,  завдяки тому, що муніципалітет разом з центром підтримки стартапів 1991 хотіли розпочати венчурне фінансування. Була вже зроблена велика підготовча робота.

Замість того окупанти пропонують відремонтувати і відкрити  29 шкіл замість 69, які існували до війни, і 100 тис. кв. м житла побудувати  в доданок тим, що вони будують зараз,  - до 2025 року.

А більше і не треба. Бо нарешті ми почули від окупантів, скільки насправді залишилось людей в Маріуполі – 150 тисяч. 

І до 2025 року, на думку росіян, кількість населення збільшиться лише до 200 тисяч. Бо що тут робити людям, якщо роботи немає? Тільки їхати транзитом туди, де є майбутнє. 

Читайте більше про Стратегію Маріуполя - 2030 за посиланням