Чому російсько-українська війна – це не «рігіональний» чи «далекий» конфлікт

У відповідь на російський наратив про незацікавленість більшості не Західних країн підтримувати Україну у протистоянні з рф можна зазначити що ця війна вже виглядає як частина глобального протистояння.

Путін напав на Україну після того як США і НАТО відхилили його ультиматум щодо нерозширення альянсу та згортання його активності до меж 1997 року. Вся російська пропаганда заявляє, що на території України рф веде війну проти Заходу. Москва ставить глобальні цілі у цьому протистоянні.

Проти москви виступила коаліція, за масштабами співставна з Багатонаціональними силами, що виступили проти агресії Іраку в Кувейті у 1990 році. Масштаби воєнних дій важко порівняти із чимось, що було після завершення Другої світової.

Найбільша за площею держава з її другою за бойовим потенціалом армією в світі веде повномасштабну війну найсучаснішим озброєнням проти найбільшої за площею країни Європи.

Після трьох місяців бойових дій в Україні вже є 12 мільйонів біженців. Руйнування міст та інфраструктури більші, ніж в Сирії. Долати наслідки гуманітарної катастрофи вже доводиться десяткам країн світу.

Через глобальну пов’язаність економік ця війна зачепить буквально кожного. Блокада москвою українського експорту продовольства загрожує голодом мільйонам людей по всьому світу.

Маємо справу з глобальними екологічними викликами. Під загрозою руйнування чотири АЕС України та Чорнобильська зона відчуження. Бойові дії тривають також у регіонах з розвиненою хімічною промисловістю.

Війна, розв’язана росією, безпрецедентна за масштабами порушень міжнародного права: йдеться про анексію територій, масове вбивство цивільних, намір знищити цілу країну та стерти національну ідентичність її народу.