Спортивні тренування за донат: як миколаївські тренери допомагають ЗСУ та цивільним, - ФОТО

Вже майже два роки минуло, як росія розв'язала повномасштабну війну проти України. У тилу працюють тисячі волонтерів, які допомагають фронту, а також підтримують вразливі категорії населення, серед них й миколаївські тренери.

Редакція 0512 поспілкувалась з трьома фітнес-тренерами з Миколаєва, які проводять благодійні тренування та допомагають збирати кошти для українських захисників й літніх людей. 

“Щоб наблизити Перемогу - потрібно щось конкретно робити”

Жителька Миколаєва — Олександра Астахова працює тренером вже 8 років. Основний напрямок тренувань — кросфіт. Через закриття спортивного залу миколаївка залишилась на деякий час без роботи.

Незабаром Олександра вступила у муніципальну варту — спеціальний утворений підрозділ, який допомагав ловити у місті мародерів та стежити за громадським порядком. Там жінка пропрацювала до вересня 2022 року. 

- У варті розглядали варіанти утворення жіночого підрозділу. На початку війни я не думала про тренерство, бо було не актуально на мою думку. Я стала знов тренувати торік. Мої клієнти, які залишалися у місті під обстрілами самі мене знайшли й ми відновили тренування. Це насправді тримало й людей, і мене, — розповіла Олександра.

Олександра стала волонтеркою восени цього року. Друзі тренерки, які воюють на фронті потребували амуніції. Жінка відкрила збір коштів ат постійно залучати людей через соцмережі допомагати ЗСУ. За три дні їй вдалось зібрати 80 тисяч гривень зі 120 необхідних. 

Волонтерка не зупинилась на цьому і почала збирати проводити щосуботи благодійні тренування. Вартість участі у благодійному тренуванні складає донат за 200 гривень. Тренування триває до години. Щоб зробити тренування цікавішими, Олександра робить їх у вигляді змагань. Наразі всі кошти, виручені з тренувань йдуть на купівлю автівки. 

- Мій чоловік воює, моя подруга воює.  Дуже багато знайомих і клієнтів зараз на фронті, тому навіть образливо, що іноді чуєш, що “спортики” відсиджуються. Коли ти не на війні — треба шукати якісь шляхи, як можна допомогти. Кожен має думати про те, як він може особисто наблизити перемогу. Щоб її наблизити — потрібно щось конкретно робити. Хочу, щоб люди прокинулись нарешті, — резюмувала фітнес-тренерка.

“Одного разу я передав ліки бабусі, а потім її онук допоміг дістати турнікети для ЗСУ”

Миколаївець Олексій Адедиран народився в росії. Його мама - росіянка, а тато - нігерієць. Коли Олексію було 13 років, його родина переїхала в США. З 14 років Олексій почав грати у баскетбол та є професійним гравцем. У 2011 році почав грати за МБК “Миколаїв”. Миколаїв став новим домом для Олексія, тут же чоловік створив й власну родину. Наразі Олексій грає за БК “Самбір” та працює фітнес-тренером у кількох спортивних залах Миколаєва. 

- Я знав про початок АТО на сході у 2014 році, але тоді ще щось було для мене віддаленим. Коли почалось повномасштабне вторгнення рф, то я почав вивчати українську історію. За всі роки життя у Миколаєві мене ніхто не притискав за російську мову, але наразі я активно вивчаю українську мову, - розповів Олексій.

Олексій вивіз свою родину за межі Миколаєва у березні 2022 року. Неподалік житла родини були постійні сильні обстріли зі сторони окупантів. Повернувшись до Миколаєва - почав волонтерити: возив їжу військовим, допомагав доїхати біженцям до кордону, добував медикаменти та гуманітарну допомогу для цивільних, а також спільно з друзями та знайомими долучався до зборів різних військових підрозділів.

- Одного разу я був у спортзалі та зі мною привітався один хлопець. Він мені подякував за те, що я передав його бабусі ліки. Потім поступив запит від одного із підрозділів - потрібно було дістати 50 турнікетів. Я випадково почув, що цей хлопець як раз з кимось говорить у роздягальні про турнікети. Я спитав його: чи може він допомогти з цим питанням. За чотири дні це питання було закрито. Тобто такий собі колообіг підтримки під час війни, - поділився Олексій.

Влітку 2023 року, коли стався підрив Каховської ГЕС, Олексій приймав кілька біженців з Херсонщини у власному домі. А потім почав проводити благодійні тренування на свіжому повітрі. Учасником заходу міг бути будь-який охочий. Головна умова - зробити донат на певний збір для ЗСУ. 

- Це були невеликі суми, хто міг кинути 200 гривень, хто 300. Наразі через холодний сезон я призупинив такі заняття. Але весною чи влітку знов хочу розпочати. Наразі я працюю зі своєю однієї знайомою над розробкою проєкту. Ми хочемо податись на грант й отримати кошти, щоб придбати певну кількість спортивного інвентарю. Маємо на меті робити благодійні тренування відкритими, за донати для наших захисників, на свіжому повітрі й це буде відбуватись постійно і різних частинах Миколаєва. Тренуватись може будь-хто не залежно від рівня підготовки,  - зазначив волонтер.

Наразі Олексій проводить збір коштів на ремонт автівки для одного із підрозділів ЗСУ. 

"Окупація - це немов життя за ґратами. У Миколаєві у мене виникло бажання допомагати своїм землякам"

Тренерка Катерина Тимошенко з Херсону. З дитинства жінка займалась професійним спортом — гандболом та академічним веслуванням. Через травму Катерина залишила 13 річну кар'єру та стала фітнес-тренером.

- Я працювала тренером на групових заняттях у Херсоні. Мені подобалось моє життя. Ми з родиною прожили 5 місяців в окупації. Окупація - це біль, сльози та жах. Я розуміла, що в будь-який момент тебе можуть зупинити окупанти та на цьому твоє життя закінчиться. Враження було, що ми жили немов за ґратами. Нам вдалось виїхати. Ми рік прожили у Чернівцях, а потім з родиною переїхали до Миколаєва і тут мені вдалось знайти роботу, - розповіла Катерина.

Катерина розповіла, що їй хотілось допомогти чимось своїм землякам з Херсону. Так у неї з'явилась ідея - проводити тренування на свіжому повітрі для всіх охочих.

- Тренування проходили у лісі, допоки дозволяла погода. Прийти міг буд хто. Заходи були безкоштовними, але люди знали, що я проводжу збір, тому донатив, хто та скільки міг. Зібрані кошти були для людей похилого віку, людей з інвалідністю та маломобільних людей, які прикуті до ліжка з мого рідного Херсону, - зазначила тренерка.

Через холодний сезон Катерина поки призупинила благодійні заняття, проте планує відновити вже навесні. 

- До мене приходили на тренування десь до 15 осіб. Я проводила їх зранку щонеділі біля річки. Такі тренування дуже сподобались людям. Вони отримували від цього задоволення. Хто приходив сам, хто з дітками. З інвентарю у нас були доріжки, скакалки, резинки. навантаження було помірним, - пригадує Катерина.

У новому сезоні Катерина планує вдосконалити програму та проводити й надалі благодійні тренування на свіжому повітрі у Корабельному районі Миколаєва. Збір коштів буде направлений на підтримку ЗСУ та вразливим категоріям населення у Херсоні. 

Фото - архів героїв.