НАЗК звернеться до Президента України з проханням накласти вето на ухвалений нардепами законопроект про відповідальність за неподання декларацій

Вчора, 5 вересня, Парламент ухвалив у другому читанні проект Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (№9587-Д). Таким рішенням депутати підтримали низку суперечливих норм, про які зазначало Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Як повідомляє пресслужба НАЗК, вони направлять звернення Президентові України з проханням накласти вето щодо прийнятого Парламентом законопроекту, що дозволить повернути його на повторний розгляд Верховній Раді.

"Таке рішення є єдиним в правовій площині, яке задовольнить запит суспільства на перемогу над корупцією та європейське майбутнє України", - зазначили в НАЗК.

Читайте також: Закрити декларації від народу: як голосували нардепи від Кривого Рогу

Перш за все в ухваленому законопроекті підтримано норму, відповідно до якої особа, яка подала завідомо недостовірні відомості в декларації на суму до 1,3 млн грн, у разі сплати штрафу не потрапляє до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (далі – Реєстр). При цьому недостовірне декларування є одним із найбільш суспільно небезпечних пов’язаних із корупцією правопорушень, за які настає адміністративна відповідальність. Такі зміни мають лише одну мету  сприяти приховуванню інформації про статки державних службовців, які після сплати штрафу у розмірі від 17 000 до 42 500 грн залишатимуться на своїй посаді і не отримуватимуть жодних обмежень на доступ до державної служби надалі.

Також законотворці підтримали норму, яка фактично знищує Реєстр. Йдеться про зміни до ст. 59 Закону України «Про запобігання корупції», які приховують дані Реєстру від громадян, журналістів та доброчесних керівників, шляхом не внесення відомостей про осіб, яких притягнуто до  дисциплінарної відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, а також видалення більшості вже наявних відомостей про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративних та кримінальних пов’язаних з корупцією та корупційних правопорушень.

Нагадаємо, Реєстр сьогодні налічує 46 556 осіб. З них 1 961 особа притягнута до дисциплінарної відповідальності, 29 457 – до адміністративної відповідальності, а 15 138 – до кримінальної. Після внесення вищезазначених змін до ст. 59 орієнтовно залишиться 5 021 особа, буде видалено понад 10 тис. осіб засуджених за корупційні злочини.

Зміни до ст. 59 нададуть можливість не враховувати при призначенні на посади суддів, керівні посади у державних органах та органах місцевого самоврядування факт засудження особи за корупційні злочини. Оскільки при призначенні на ці та інші важливі посади здійснюється спеціальна перевірка, у тому числі на предмет наявності особи у Реєстрі. 

Після видалення майже 80% даних Реєстру ні Президент, ні премʼєр-міністр, ні міністри, ні керівники інших органів влади, ні громадські організації, ні громадська рада доброчесності та ВККС, які найближчим часом мають забезпечити призначення понад 2 тис. суддів, при прийнятті рішень про призначення не матимуть офіційного джерела даних про осіб, які були внесені до нього.

За результатами соціологічного опитування Центру Разумкова, майже 92% громадян України хочуть, щоб державні службовці публічно задекларували статки, набуті під час війни.

Зазначимо, 3 вересня 2023 посли G7 у своїй заяві відзначили важливість уникнення лазівок для орендованих активів та важливість обмежити кількість винятків, пов’язаних з безпекою.

Читайте також: "Депутати бояться показати статки, набуті під час війни", - антикорупціонери обурились закриттям декларацій і вимагають вето

Слідкуйте за новинами в Telegram. 

Підписуйтесь на нашу сторінку в Facebook. 

Читайте нас на Google News