Міністерство просвіти РФ розіслала по школах, в тому числі і на окупованих територіях, календарний план виховної роботи на наступний навчальний рік.
Зазначається, що школи можуть додатково розширювати цей план ще і власними заходами.
Російські пропагандисти окремо визначили 67 обов’язкових заходів для проведення у школах, а також склали перелік осіб – письменників, науковців, митців – яких варто згадувати і відзначати у школах під час виховної роботи.
Тобто російська влада не довіряє вчителям настільки, що навіть перелік визначних осіб підготувала, щоб, не дай боже, вчителі не заклали у голови дітей щось зайвого, волелюбного.
Ми проаналізували запропоновані російськими просвітянами заходи і готові поділитися з вами тим, що здивувало.
Більше 60 заходів на рік запропонувало провести російське міністерство школам.
Ми не будемо зупинятися на традиційних День знань, День вчителя, Жіночий день, День захисника тощо.
Зацікавило в переліку ось що.
1 травня росіяни більше не вважають Днем міжнародної солідарності трудящих. Тепер це просто День весни та труда. Тобто суть свята – захист прав працівників, консолідація зусиль з міжнародними організаціями для забезпечення цивілізованих умов для праці – в Росії тепер заборонена. Просто весна, просто труд.
В вересні школярам запропонують святкувати 100-річчя Зої Космодем’янської. В міністерстві чомусь назвали Зою партизанкою. Але навіть за радянською версією подій Космодем’янська ніколи не була партизанкою. Вона була диверсанткою, яку разом з іншими комсомольцями за наказом Сталіна закину в тил окупованої частини Московської області, щоб вона там спалила повністю житла людей.
Тобто вона пішла спалювати не німців, ні. Вона пішла спалювати будинки своїх же, росіян. Практично вбивала своїх, хто вночі спав і не встигав рятуватися, вибігти з палаючих будинків, лише задля того, щоб німцям ніде було погрітися.
Тож її ненавиділи не німці – її ненавиділи свої. Свої ж її і спіймали та віддали німцям.
В радянські часи в Маріуполі 34 школа носила ім’я Космодем’янської, але після розвінчування радянських міфів це ганебне ім’я у школи забрали, а бюст Космодем’янської, який стояв у дворі школи, демонтували. Тепер, мабуть, десь відшукають, повернуть на місце і будуть знову заповнювати голови дітей брехнею про «партизанку».
18 березня маріупольські школярі будуть святкувати російський злочин – анексію українського півострова Крим. В пропагандистській вимові це називається «День воз’єднання».
В квітні маріупольські школярі вимушені будуть «святкувати» те, чого не існує – день російського парламентаризму та день прав людини у росії. Всім давно відомо, і маріупольці після окупації міста це пізнали краще за інших, що в Росії у людини є тільки одне законне право – померти за росію. Все інше, як і парламентаризм (конкуренція думок і політичних поглядів) у країні-агресорки відсутнє.
Ну і які росіяни без крадіжки. 14 березня вони будуть святкувати 450-річчя першої «Азбуки» Івана Федорова. Росіяни вважають це власним досягненням. Але Іван Федоров був львів’янином, вченим, інженером, ливарником, гравером і жодного стосунку до Московії не мав.
Його Буквар - перша друкована книга, що була видана у Львові у 1574 p. Автором тексту міг бути хтось із викладачів Острозької школи — Герасим Смотрицький або Дем'ян Наливайко, українці. Можливо, в складанні його брав участь і сам друкар, але це точно не відомо. Єдиний примірник львівського Букваря 1574 р. виявлено в бібліотеці Гарвардського університету в США.
На жаль, маріупольським школярам про це ніхто не розповість.
Великий перелік видатних особистостей, які мешкали на теренах Російської імперії або Радянського Союзу, що склали в Міносвіті, не дивує. Радянські дитячі письменники, класики російської літератури, звісно, Микола Гоголь і поруч з ним – Аркадій Гайдар…
Все як годиться в класичній радянській школі.
Ми б хотіли зупинитися на двох прізвищах, які будуть нав’язувати маріупольським школярам протягом наступного навчального року.
Олександр Матросов. В школах мають відсвяткувати його 120-річчя Треба готуватися до того, що російська пропаганда вчергове використає радянський міф про героїчного хлопця, що народився у робітничої сім’ї на Дніпропетровщині і героїчно загинув, закривши собою ворожу амбразуру.
Правда полягає в тому, що цей хлопець не знає, де народився. Не знає, хто його батьки. Його знайшли у товарному вагоні. Можливо, батьки так намагалися врятувати дитину від Голодомору, ми не знаємо. Але хлопець виріс в дитячому будинку. Скоїв злочин, потрапив до колонії. І вже із тюрми за наказом Сталіна (прямо як зараз Путіна), його разом з іншими зеками відправили на фронт, у штрафбат. Саме штрафбатівців під дулами автоматів змушували кидатись на амбразури, тому що не було артилерії, не було прикриття з неба, і червона армія воювала ось так – закидаючи ворога тілами дітей. Так-так, саме дітей, бо дослідники встановили, що насправді Матросов за документами був неповнолітнім (не 1924, а 1926 року народження). І таких, як цей хлопець, у Другу світову загинуло 400 чоловік. Героя вирішили зробити саме з Олександра.
Так чи інакше, він дійсно загинув як герой. Проте правда про його життя та смерть – це ще і правда про жахливий сталінський режим, про диктатора, який не рахував людські життя, і про брехню, яка завжди домінувала на Росії. І про це, на жаль, маріупольським школярам не розкажуть.
Проте розкажуть про прекрасну прогресивну немкіню, російську імператрицю, якій виповниться 295 років – про Катерину Другу. Так-так, не дивуйтесь, її особа також є в переліку тих, кого варто відзначати.
Жінка, яка знищила українське козацтво, знищила Запорізьку Січ, прирекла тисячі греків, армян і інших християнських народів, що жили в Криму, на смерть під час переселення, тепер для росіян героїня, просвітниця і далі за списком.
Так працює пропаганда.
ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629
НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629
ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой
ДИВІТЬСЯ нас на YouTube