В Україні немає жодного хлопчика або дівчинки, яких не торкнулася б війна

Якщо на життя дорослих українців минулий рік війни вплинув украй негативно, то юне покоління країни зазнало таких глибоких фізичних і психологічних травм, що, найімовірніше, мають довгострокові наслідки. За даними ООН, жертвами вторгнення Росії в Україну стали майже півтори тисячі дітей - 487 було вбито, 954 поранено. Мільйони дітей стали біженцями та переміщеними особами. У мільйонів немає доступу до освіти. За даними Дитячого фонду ООН, ЮНІСЕФ, вони схильні до ризику депресії та посттравматичного стресового розладу.

ЮНІСЕФ надає дітям України допомогу з першого дня війни. Фонд допоміг отримати медичне обслуговування п'яти мільйонам дітей. Ще два мільйони отримали допомогу психологів. ЮНІСЕФ виділяє фінансову допомогу сім'ям, які втратили дохід, забезпечує предметами гігієни, роздає продукти харчування, питну воду, іграшки, зміцнює бомбосховища, готує дитячих психологів, які допомагають дітям долати травму війни. Про це повідомляє Голос Америки.

"Через війну відбулася наймасовіша і найстрімкіша міграція населення з часів Другої світової війни, - розповів представник ЮНІСЕФ Джеймс Елдер в інтерв'ю "Голосу Америки". - А це означає - розлучені сім'ї, мільйони дітей за кордоном, їхні батьки залишилися в Україні. По всій країні діти живуть у притулках, навіть тут, на заході України, яка вважається найбільш безпечною".

Елдер перебуває зараз у Львові.

"Я сьогодні був у центрі для біженців, величезному, він розташований на території спортивного стадіону, - розповів він. - ЮНІСЕФ відкрив такі центри по всій країні, туди приходять діти з батьками. Вони можуть отримати грошову допомогу, відпочити, погратися. З ними працюють психологи... Але коли лунають сирени - всі змушені бігти в підвал. І в очах дітей з'являється такий вираз, я бачив це неодноразово, - "Невже знову?"""

ЮНІСЕФ допомагає отримати медичне обслуговування, наприклад, 11-річному харків'янину Артему. Артем грав із друзями у футбол, коли почалося бомбардування. Снаряд розірвався просто біля його ніг. Три дні він був у комі, йому зробили вісім операцій. На нього чекає довгий шлях реабілітації. Дворічна Ліза з Бахмута теж ледь не загинула і потребує лікування. Снаряд прилетів просто в їхній будинок - своїм тілом її накрила мати, а з обох своїм тілом накрив батько. У Лізи пошкоджено хребет, вона, можливо, не зможе ходити.

"В Україні немає жодного хлопчика або дівчинки, яких не торкнулася б війна, - вважає Джеймс Елдер. - Необхідно допомагати їм здобувати освіту, надавати психологічну допомогу - ми її надали вже двом із половиною мільйонам дітей. Але війна триває. Хлопчики і дівчатка, на жаль, зрозуміли, що світ - нестабільне і непередбачуване місце. Вони позбавлені елементарного відчуття безпеки".

Представники Фонду розподіляють гуманітарну допомогу найчастіше недалеко від лінії фронту - за 15-ти кілометрів від лінії зіткнення. Однак, за словами Елдер, російська влада не допускає ЮНІСЕФ на окуповані Росією територією, тому ЮНІСЕФ не має достовірної інформації про становище дітей "по той бік" від лінії зіткнення.

Немає у представників Фонду й інформації про тих українських дітей, яких російська влада відправляє в Росію, де їм видають російські паспорти і влаштовують у російські сім'ї. Такі дії є незаконними, каже Елдер.

"Росія не може контролювати громадянство українських дітей і не може обривати їхній зв'язок із родичами, - сказав в інтерв'ю "Голосу Америки" представник ЮНІСЕФ. - Масова міграція, яка зараз відбувається, - не виправдання для усиновлень або для прискорення процесу усиновлень і для нехтування міжнародними законами. Усиновлення не можуть відбуватися під час гуманітарної кризи. Ми закликаємо всі сторони виконувати правила, прописані в Гаазькій Конвенції з гуманітарного права".

Елдер заявляє, що ця війна має негайно припинитися - але поки вона триває, за його словами, ЮНІСЕФ і далі допомагатиме українським дітям.