“Було важко, але ми витримали”: Як відновлюється медицина на деокупованій території Херсонщини, - ФОТО

Після звільнення населених пунктів Херсонщини від російських окупантів тут почали відновлювати медичні заклади. В якому вони стані після відходу «руського міра» та як їх відновлюють, журналістці 0564.ua розповіли мешканці деокупованих селищ та медичні працівники. 

Людям, які були в окупації, важко було розповідати про цей період, вони згадують про нього зі сльозами на очах. 70-річна пані Наталія розповіла про свого 73-річного чоловіка. Через онкохворобу він не зміг виїхати, був  в окупації. Російські військові не зважали ані на вік, ані на хворобу пана Анатолія. В один із днів просто заїхали до нього на подвір’я танком, ледь не задавивши. Коли чоловік почав їм пояснювати, що у дворі проходить газова труба і техніка може зачепити її, почали лаяти та ображати. 

-А він же хворий, взагалі не міг нічого зробити… «Поліз на чотирьох» до сусідів, і поки вони (окупанти – авт.) там були, не міг повернутися додому. Аж до 29 серпня, коли вони покинули наш дім. Сусіди носили йому їсти, бо не було нічого - російські військові забрали все. Також давали йому і таблетки, у кого які були.

Пані Наталія намагалась вивезти якимось чином чоловіка до Кривого Рогу, щоб покласти в онкоцентр.

-Шостого вересня чоловіка вивезли волонтери. Побув у лікарні, а тепер ми з ним повернулися додому, у Високопілля. 

Через військову агресію РФ родина втратила все, що мала – будинок, машину та інше майно. Зараз пані Наталія з чоловіком живуть у чужій квартирі. Вона просто в розпачі, адже не знає, де, як і за що далі жити. Тут, у Високопіллі, жінка прийшла до лікаря за довідкою, щоб потім з нею отримати грошову допомогу - 6600 грн.

П’ятиповерхову будівлю лікарні Високопільської громади окупанти використовували як місце своєї дислокації. Тут вони жили, лікували поранених, а на 5 поверсі розміщували снайперів.

Внаслідок першого «прильоту», який стався в середині березня, в будівлі лікарні повилітали вікна, були перші руйнування. Після 6 місяців дислокації тут представників «руського міра» лікарня була майже повністю знищена: все, що окупанти не вкрали, вони розтрощили. Сьогодні боляче дивитись на будівлю, де ще рік тому надавали кваліфіковану допомогу пацієнтам. Після російських військових вона виглядає як сміттезвалище. 

Комісія після огляду приміщення дійшла висновку, що на даний час воно відновленню не підлягає. Тому керівництво громади і медики почали шукати  інше, де лікарі змогли би приймати пацієнтів.

Знайшли у Високопіллі колишнє приміщення санстанції, яке останнім часом “простоювало”. Директорка комунального некомерційного підприємства «Високопільський Центр медико-санітарної допомоги» Наталія Корнієнко розповіла, що воно було пошкоджене, але його змогли відремонтувати і розпочати роботу..

-Почали потихеньку облаштовувати кабінети. Звичайно, на даний час приміщень нам недостатньо, але ми облаштовуємо денний стаціонар і кабінети прийому лікаря. На даний час хоч і в тісноті, зате ми вдома.

За словами пані Наталії, раніше в ЦПМСД обслуговували близько 11 тисяч населення, а в січні пацієнтів було близько 3 тисяч. Водночас люди продовжують повертатися, зокрема родини з дітьми, навіть з немовлятами.  На весну, вважає директорка, людей побільшає. Повернувся і колектив центру, крім одного лікаря. Зараз в ньому налічується 53 співробітника, але це повністю по всій ОТГ. Безпосередньо у Високопіллі працює 21 людина.

Щоденно до лікарів на прийом приходять близько 20 пацієнтів. В Центрі надають первинну допомогу терапевт, сімейний лікар, педіатр. Також проводять вакцинації від керованих інфекцій.

-Вакцину отримали централізовано як дитячу, так і для дорослих. Холодильники надав Благодійний   фонд «Здоров'я».Проблем з постачанням медикаментів у нас зараз немає. Є з лабораторною діагностикою. До великої війни ми були разом із центральною лікарнею, де була лабораторія. В «первинці» лабораторію не передбачено.  Повинні бути аналізатори, але за браком коштів ми самі не можемо придбати. Тому зараз я звернулася до громадських організацій, фондів, і вони обіцяють нам допомогти саме з аналізаторами, - зазначила Наталія Корнієнко.

Нове приміщення, яке виділили під ЦПМСД, опалюють за допомогою буржуйок та пелетів, які надав громаді «Червоний хрест».

На першому поверсі облаштували  денний стаціонар. Туди приходять пацієнти, яким лікар призначив внутрішньовенні ін'єкції. Лікарня отримала Starlink, тож тут є Інтернет. Якщо людина потребує стаціонарного лікування, їй видають електронне направлення і вона їде у лікарню - або до Нововоронцовки, або до Кривого Рогу (за бажання).

Через військову агресію РФ постраждала також одна із лікарень Бериславського району. Лікарки та медсестри, з якими нам вдалось поспілкуватись, викликали захоплення – вони не тільки залишились в населеному пункті, який регулярно і нещадно обстрілювали окупанти, а й продовжували надавати допомогу пацієнтам, ризикуючи власним життям та здоров’ям.

Пані Віра працювала під час обстрілів в цьому медзакладі, який надає первинну допомогу.

-Медичні послуги надавали людям щоденно. Найпотужніший обстріл стався у серпні. Тоді були зруйновані будівлі, до нас потрапляли пацієнти з пораненнями. У той період ми надавали медичну допомогу людям і безпосередньо у них вдома.

Під час обстрілів пані Віра була на робочому місці, адже просто не встигала спускатись в бомбосховище.

-Обстріли починалися зненацька, тому ми були на своїх робочих місцях. Але дотримувались вимог безпеки, використовуючи правило двох стін.

Лікарка згадує, що в один день вони нарахували 96 пострілів.

В результаті обстрілів лікарня зруйнована частково – зазнали пошкоджень вікна, двері, покрівля.  На початок січня відновили вже майже 80 % будівлі. Заклад працює на повну потужність - з 8 до 15 години. Вже повернулися всі лікарі та медсестри.

-Адміністрація Криворізького району дуже допомагає в плані відбудови нашої лікарні. Надавали  допомогу будівельними матеріалами, медикаментами. Ми постійно співпрацюємо. Якщо в нас чогось не вистачає, подаємо заявку, яка виконується стовідсотково.

За словами пані Віри, ліків в не бракує, адже вони налагодили співпрацю з різноманітними фондами та благодійними організаціями. Зокрема, з міжнародним «Червоним Хрестом» укладено договір, за якими щомісяця отримують медикаменти.

Раніше у населеному пункті обслуговували 18 000 населення, а наразі менше, тому що не всі люди повернулися  додому. На початок січня тут було приблизно 9 000 місцевих мешканців.

-Було важко працювати - і психологічно, і фізично, але ми витримали. Ходили на роботу, бо розуміли, що хтось має надавати допомогу людям, які залишилися, - згадує пані Віра.

Пані Галина -  акушерка-гінекологиня, яка працює на півставки сімейною лікаркою. Жінка розповіла про ситуацію, яка виникла в середині березня. Тоді під час її чергування був потужний обстріл, і до медзакладу почали привозити багато поранених.

- Хоч я і оперуючи лікарка - і кесарів розтин робила, і інші гінекологічні операції, але з такими пораненнями мала справу вперше. Спочатку мені було страшно, але потім взяла себе в руки і зрозуміла, що треба надавати допомогу.

Пані Галина зазначила, що тоді в хірургії рук вистачало – були і лікарі, і медсестри. Не бракувало й медикаментів.

-Я просто була в такому шоці, що навіть не запам’ятала, скільки пацієнтів було. Але всю ніч не могла ні присісти, ні прилягти. Надавала медичну допомогу, а коли повернулась додому, здавалось, наче це був сон, що все відбувалося не зі мною. Адже такий важкий досвід я отримала вперше за 43 роки роботи.

Лікарка згадує також, як під час великої війни вона приймала пологи.

-У породіллі це були вже шості. Вона ослаблена, з низьким гемоглобіном, загрозою кровотечі. Незважаючи на це, народився хлопчик вагою 2 400. Потім приїхала швидка допомога з Кривого Рогу і забрала маму з новонародженим у місто.

Пані Галина говорить, що до їхнього медзакладу приїжджають пацієнти із сусідніх деокупованих населених пунктів.

-Їм важко потрапити до лікаря, тому що транспорту ніякого нема. Хто має машину,  той може приїхати і привезти своїх односельців. Людям потрібна медична допомога, тому ми виїжджаємо у села, де на той момент немає активних обстрілів: роздаємо ліки, оглядаємо хворих, міряємо тиск. Такі виїзди відбуваються двічі на тиждень.

Лікарка зазначила, що зараз дуже багато людей мають проблеми із тиском.

-Навіть молоді. Часом не віриться, що в такої молодої людини може бути такий тиск. Ясна річ, що всі потребують також психологічної допомоги. Ще люди страждають на безсоння. Особливо ті, хто вже в такому віці, що їм важко самотужки впоратися з цією ситуацією.

Пані Галина каже, що ліками медзаклад  забезпечують  - але потрібно мати більше заспокійливих препаратів.

Коли були сильні обстріли і медзаклад зазнав руйнувань, вона виїжджала з рідного міста:

-Мені через вік вже важко було витримувати це, тому виїхала. Коли повернулась, таких великих обстрілів уже  не траплялося. Але щодня все це було поруч - і на роботу ми ходили, і хворих приймали під вибухи.

Жінка каже, що стало набагато легше після того, як наші відігнали російських окупантів.

-Повернулася тому, що сумувала за рідним домом. Я 43 роки звикла ходити тут на роботу, і мені здається, я без неї жити не можу. Коли повернулась додому, то стала на коліна, хотілося розцілувати рідну землю.

Медсестра Ольга працювала в кабінеті гуманітарної допомоги, де роздавала хворим ліки. Вона не виїжджала з Херсонщини навіть під час інтенсивних обстрілів. Згадує, що тоді вони з колегами встигали відбігати від вікон, вивести в коридор пацієнтів, заспокоювати їх.

-Було таке, що потрапляла під обстріл просто під відкритим небом - біля мене летіли снаряди, дуже страшно було.

Жінка згадує, як вони з колегами приходили на роботу, а у кабінетах медзакладу вже не було вікон. Тоді вони разом прибирали скло та закривали вікна плівкою.

Щодня до медсестри за ліками зверталось близько 10-15 пацієнтів, але після масованих обстрілів кількість хворих значно збільшувалась. Найчастіше люди звертались через проблеми з тиском, підвищеним рівнем цукру в крові та просили заспокійливі.

На питання, чому жінка не виїхала під час інтенсивних обстрілів, Ольга відповіла:

-Не могла залишити людей, які потребували допомоги.

Начальник Криворізької районної військової адміністрації Євген Ситниченко детальніше розповів, як після звільнення Херсонщини допомагали з відновленням лікарень на деокупованій території:

-Кілька сільських лікарень Херсонської області потребували дуже великої допомоги. Найбільша проблема була в тому, що всі ці медичні заклади були без вікон, і  першочергове, що ми зробили - замінили вікна, щоб зберегти тепло.  В одній з лікарень Херсонщини ми повністю засклили вікна, полагодили дах, надали медикаменти і якісь речі, щоб лікарня працювала. У Високопільській громаді ситуація складніша, так як центральний корпус лікарні повністю зруйнований. Тому вирішили з місцевою громадою відновлювати іншу будівлю. У ній поміняли вікна, розібрались з опаленням, надали медикаменти. Зараз там встановлюють двері, також завезено необхідне обладнання.

За словами Ситниченка, ще в одну з лікарень на Херсонщині, де повністю повилітали вікна, завезли не тільки будівельні матеріали, але й інструменти, бо ж там навіть шуруповерта не було. Водночас туди було завезено медобладнання та зроблено все можливе, щоб розпочати роботу лікарні.

-Три лікарні вже працюють в повному обсязі. Ми допомагаємо і допомагатимемо відновлювати ці медзаклади і покращувати їхню роботу.

Допомога трьом лікарням Херсонщини надавалася за рахунок коштів волонтерів та меценатів.

-Всі ці роботи по відновленню цих лікарень коштували приблизно півтора мільйони гривень, - зазначив очільник Криворізької РВА.

Його радник - Олександр Фастовець - розповів, що у загалом у цих лікарнях було замінено близько сотні вікон.  Не дивлячись на високий попит, проблем з придбанням вікон не було.

Роботи і планів по відновленню лікарень на деокупованій території Херсонської області ще багато. Водночас вже домовлено про приїзд спеціалістів, які заміряють покрівлю в новій будівлі лікарні Високопілля. Після цього буде відремонтовано дах, встановлять ще одні двері,  доведуть до ладу вже повноцінний комплекс, в якому облаштують стаціонар і стоматологічну клініку. За словами радника начальника Криворізької РВА Олександра Фастовця, адміністрація разом з благодійниками допоможе завершити відновлення приміщення лікарні. Євген Ситниченко додав, що й надалі шукатимуть можливості для придбання медичного обладнання, зокрема, УЗД – апаратів, для надання ширшого і більш якісного спектру медичних послуг в лікарнях на деокупованій території.