ООН і Туреччина працюють над відновленням призупиненої зернової угоди

У неділю представники ООН і Туреччини наполягали на тому, щоб повернути Росію до угоди, яка дозволяла експорт зерна з українських портів, оскільки західні лідери закликали Москву переглянути крок, який, як вони попереджали, призведе до жахливих наслідків для голодної планети.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш відклав свою поїздку на саміт Ліги арабських держав, щоб натомість «взяти участь у інтенсивних контактах» щодо рішення Росії в суботу вийти з угоди, згідно із заявою його офісу. А російські державні ЗМІ повідомили, що офіційні особи з Туреччини спілкувалися по телефону з російськими офіційними особами «на всіх рівнях» щодо долі угоди, яка стала великим переворотом для турецького уряду, ключового посередника.

Головний дипломат Європейського Союзу Жозеп Боррель Фонтеллес закликав Росію скасувати своє рішення, яке було прийнято після того, як Москва звинуватила Україну в здійсненні нападів на її кораблі та інфраструктуру в Чорному морі, через яке проходить зерно та інша сільськогосподарська продукція.

«Рішення Росії призупинити участь у Чорноморській угоді ставить під загрозу основний шлях експорту зерна та добрив, необхідних для подолання глобальної продовольчої кризи, спричиненої її війною проти України», — написав Боррель у неділю у Twitter.

Цей крок Росії загрожував покласти край рідкісному прикладу воєнної координації, яка дозволила експортувати понад 9,5 мільйона тонн зерна та інших продуктів харчування з України станом на 24 жовтня, за даними офісу ООН, який контролює його реалізацію.

Експерти попереджають, що якщо поставки не відновляться, світові ціни на продукти харчування можуть зрости, створюючи ще більше економічного болю для країн, які вже борються зі зростанням інфляції та цін на енергоносії.

В офісі Гутерріша заявили, що однією з його цілей є «усунення перешкод, які залишаються на шляху експорту російського продовольства та добрив». Здається, це було підтвердженням скарг Москви на те, що їй важко експортувати сільськогосподарську продукцію згідно з умовами угоди, оскільки західні санкції відлякали порти, страховики, банки та інші підприємства від ведення бізнесу з Росією. Протягом кількох тижнів російські офіційні особи заявляли, що вони можуть не продовжити угоду, яка мала завершитися в середині листопада.

Оскільки сили президента Володимира В. Путіна борються на сході та півдні України, аналітики кажуть, що російський лідер міг використовувати зернову угоду частково як інструмент ведення війни, щоб подолати недоліки своєї армії та підтримувати тиск на західних союзників України.

Москва також стверджувала, що значна частина зерна відправлялася в заможні країни, а не в ті, які його потребували найбільше. Представники ООН заявили, що багато кораблів перевозили зерно, закуплене за комерційними контрактами, що відіграє певну роль у стабілізації ринку, навіть якщо воно не надходить безпосередньо до країн, які стикаються з нестачею продовольства.

Українські чиновники стверджували, що бідніші країни постраждають. Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив у Twitter, що судно з 40 тис. тонн українського зерна, яке прямує до Ефіопії в рамках програми Всесвітньої продовольчої програми ООН, не змогло вийти з порту в неділю.

«Путіну потрібні важелі впливу, оскільки на полях битв в Україні для нього все йде погано, тому загрозу глобальної продовольчої кризи потрібно повернути в російський інструментарій примусу та шантажу», — написав у Twitter Олександр Габуєв, старший науковий співробітник Фонду Карнегі. міжнародний мир.

Але рішення Росії, додав він, загрожує антагонізмом двох важливих союзників: Саудівської Аравії, яка хвилюється, що загострення глобальної продовольчої кризи може розпалити нестабільність на Близькому Сході, і Туреччини, яка стала впливовим посередником у війні.

Туреччина, яка контролює стратегічні протоки, через які кораблі заходять і виходять із Чорного моря, була ключовим міжнародним гравцем у зерновій угоді, надаючи місце, де експорт з України перевірявся спільним командуванням, до складу якого входили офіційні особи з України, Росії та ООН.