Поставка нових тролейбусів, суд з постачальником та допомога з водою місту: робота "Миколаївелектротрансу" під час війни,- ФОТО

"Миколаївелектротранс" продовжує працювати в умовах війни і жодного разу не зупиняв роботу з дня повномасштабного вторгнення рф на територію України. 

Підприємство допомагає місту з водою, намагається оновлювати рухомий склад та модернізувати трамваї. Редакція сайту 0512.ua поспілкувалася з директором "Миколаївелектротрансу" Юрієм Сметаною та дізналася про життя та роботу підприємства в умовах війни. 

Життя "Миколаївелектротрансу" до війни

Чим жило підприємство, які нові проєкти реалізовувались, що встигли із запланованого втілити за рік вашої роботи?

За останній рік роботи в мирний час для нас було найголовнішим надання якісних послуг мешканцям та гостям міста, стабільна робота транспорту, модернізація та оновлення рухомого складу. Люди повинні розуміти, що вони можуть покластися на електротранспорт як основний вид транспорту у місті: що пасажири зайдуть в комфортний тролейбус та трамвай, від наших працівників не буде жодного негативу і вони вийдуть з транспорту на роботу в гарному настрої. Це найголовніше, що ми намагалися зробити. 

Для цього ми постійно проводили роботу з нашим водійським складом. Також продовжували оновлювати трамваї та проводили й поточні ремонтні роботи. Ми почали втілювати ідею першого в Миколаєві трамвая з частково низькою підлогою і перейшли до повномасштабної реалізації проєкту спільно з Європейським банком Реконструкції і розвитку по оновленню тролейбусного парку.

Мешканці міста побачили результати цієї роботи – на день міста була презентована перша партія нових тролейбусів, і потім у парк почав отримувати практично кожного тижня нові тролейбуси. Це тролейбуси "Дніпро" з можливістю аварійного автономного ходу до 1 кілометра. Їх зручно використовувати в разі ДТП по ходу руху тролейбусів, щоб не зупиняти нашу роботу та забезпечувати пасажирів стабільним перевезенням.

24 лютого для "Миколаївелектротрансу"

Яким був перший день війни для підприємства?

Якщо зараз згадати цей день, то для мене особисто, є відчуття, що доба проходила 72 години. Ми згадуємо на підприємстві всі ті події, які відбулися у цей день і не віриться, що це була всього лише одна доба. Вона, напевно, була, є і буде найдовшою добою у нашому житті. Тоді ніхто не розумів, що і як воно буде далі.

Зранку вся країна прокинулася від потужних вибухів, від ракетного обстрілу, якого зазнали всі міста. Я одразу зв’язався спочатку з керівництво міста і через півгодини був на роботі, де також оперативно зібралась основна частина керівного складу підприємства. Ми почали працювати, тому що водії, які також не розуміли, як воно буде далі, повинні  бачити, що керівництво з ними, на робочому місці. Ми були на постійному зв’язку через диспетчерів з нашим водійським складом.

З початком війни ми модного дня не зупиняли роботу підприємства. Виключенням для проїзду електротранспорту ставали деякі ділянки, які піддалися обстрілу та технічно ми не могли там рухатися. Але наші аварійні служби, в першу чергу енергогосподарство, яке відповідає за контактну мережу, працювали оперативно та дуже швидко відновлювали пошкоджені ділянки, щоб повноцінно відновити рух.

Найскладніша робота була на проспекті Центральному, адже пошкоджена була велика ділянка. Тоді ми почали її відновлювати етапами для того, щоб скоротити відстань до можливості руху за допомогою автономного ходу. Як тільки ми вийшли на відстань 700 метрів без живлення, то відновили рух, адже до цього тролейбуси їздили по неповному маршруту.

Я вдячний усьому колективу, що вони працюють віддано і роблять з перших днів війни все від них залежне для найшвидшої нашої спільної перемоги.

Яка частина колективу евакуювалася з міста та чи вистачає персоналу сьогодні? Чи стикалися на початку війни з проблемою нестачі працівників ?

Якщо на 24 лютого у нас працювало 700 людей, то через тиждень-два на підприємстві залишилося 400 працівників. Через декілька місяців люди почали повертатися. Зараз ми маємо в штаті більше 600 працівників. 

Звісно, у нас є водії, які зараз знаходяться в евакуації, є люди, які виїхали з родиною із міста на декілька тижнів, а потім повернулися. Так, у нас була проблема з працівниками, але ми підлаштовувалися під ситуацію, тому мешканці міста не відчули тих складнощів, які у нас були через вимушену евакуацію наших працівників. 

Пошкоджений та відновлений транспорт 

Скільки транспорту постраждало внаслідок рашиських обстрілів?

З початку війни в нас було пошкоджено 40 тролейбусів та 2 трамваї. З них 5 тролейбусів не підлягають відновленню. Весь інший транспорт ми відновили, і він працює на лініях. 

Останній обстріл був тоді, коли у нас постраждало 18 нових тролейбусів, проте впродовж тижня нам вдалося знайти постачальника скла. Він увійшов у ситуацію, у якій знаходиться місто, відклав всі свої інші замовлення і для Миколаєва поза чергою оперативно виготовив скло. Ми своїми силами скло встановили та випустили транспорт на лінії.

Також, крім скла, в багатьох нових тролейбусах після обстрілу згоріла "контактура", уламками було побито обладнання. Нам все це вдалося відновити, знайти, придбати та швидко привезти всі необхідні для робіт запчастини. Ця була злагоджена робота всього колективу, який працював з пошуком запчастин, на переговорах з постачальниками, щоб нам їх відправили в першу чергу. Працівники виходили на роботу у вихідні дні і саме це нам дало можливість у стислі терміни відновити весь транспорт та продовжувати працювати. 

Постачання тролейбусів та модернізація трамваїв 

Скільки нових тролейбусів підприємство отримало в минулому році ? Чи вся запланована кількість тролейбусів встигла прийти до Миколаєва? На якому наразі етапі питання щодо тролейбусів з автономним ходом 20 км?

У нас мало бути 40 тролейбусів з аварійним автономним ходом до 1 кілометра. На даний момент ми отримали 30 тролейбусів за проектом ЄБРР. На початку війни ми обмінялися листами щодо настання форс-мажорних обставин, які склались в Україні. Сьогодні постачальник повідомив про готовність продовжувати постачати тролейбуси. "Миколаївелектротранс" направив листи до Європейського банку реконструкції та розвитку про надання фінансування на оплату цього транспорту і тепер очікуємо від них відповіді. 

Але тут є деякі моменти, адже страхові компанії не страхують все, що пов’язано з військовими діями та не компенсують втрати. У транспортуванні тролейбусів до Миколаєва також є своя небезпека. Тому зараз мер міста Олександр Сєнкевич підключився до перемовин з ЄБРР для того, щоб вони продовжили нас фінансувати. Думаю, найближчим часом ми матимемо конкретику, коли буде продовження фінансування з боку наших партнерів.

Також ми наразі шукаємо європейські міста, які можуть передати транспорт для потреб міста. Вже декілька разів ми писали листи в польські, німецькі, чеські та інші європейські міста для отримання електротранспорту. Проте зараз конкретної інформації про те, що якесь європейське місто готове надати частину транспорту Миколаєву поки що немає.

Щодо постачання нових тролейбусів з автономним ходом 20 кілометрів, то жодного до міста не прийшло. Ми зараз знаходимося у судовому позові з приводу розірвання контракту. 

Для розуміння, Миколаїв не приймав рішення, що це саме буде "БКМ-Україна". Це все конкурентний майданчик, де постачальники надавали свою ціну, свої пропозиції. За результатами переміг концерн "БКМ-Україна", зареєстрований у Луцьку, але ми розуміємо, що це білоруський виробник електротранспорту. Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України та повноцінної підтримки білорусією росії, ми розірвали контракт з "БКМ-України". Вони оскаржують дане рішення у суді, тому наразі ми знаходимося з ними в судових відносинах щодо розірвання контракту.

Чи продовжує підприємство модернізувати трамваї під час війни?

За час моєї довоєнної роботи ми модернізували 2 трамваї. Загалом за час повномасштабного вторгнення на підприємстві відновили та провели середній ремонт 5 одиниць трамваїв. Змінили фари, салон, обшивку та провели ще ряд робіт по відновленню салону.

На початку війни ми зупинили, проте згодом продовжили проєкт модернізації трамвая з частково низькою підлогою. Вже замовлені двері, скло, обшивка для робіт як зовні, так і всередині. Десь орієнтовно в кінці цього місяця ми отримаємо комплект дверей італійської фірми, виробництво якої знаходиться у Київській області.

Я думаю, що на початку наступного року, якщо не буде серйозних перепон, ми продемонструємо місту перший у Миколаєві трамвай з частково-низькою підлогою, який буде комфортним для використання, як для людей з інвалідністю, так і матусь з дитячими колясками та людей похилого віку.

Боді-камери 

Чи встигли запустити проєкт з боді-камерами до війни та чи носять наразі камери контролери?

Так, наші працівники працюють з боді-камерами. Наразі всі контролери, які задіяні на маршрутах мають боді-камери та вмикають її під час того, коли заходять у транспорт для проведення контролю.

Всі камери працюють і декілька разів ми їх використовували для проведення службового розслідування по конфліктним ситуаціям. Старший контролер з певною періодичністю проглядає записи камер, щоб перевірити, як працюють контролери під час здійснення контролю на маршрутах.

Зменшення пасажиропотоку. але збільшення використання функції оплати за допомогою QR-коду

На скільки зменшився пасажиропотік під час війни та чи зазнало підприємство збитків?

Звичайно пасажиропотік у Миколаєві зменшився. Якщо говорити за наше підприємство, то ми відчули приріст пасажирів після того, як відбулося підвищення тарифу на проїзд в автобусах та маршрутках. Ми не збільшували вартість проїзду, залишивши його на рівні 8 гривень та 7 гривень при оплаті з допомогою QR-коду. Враховуючи ту кількість людей, які зараз проживають у місті, то після збільшення вартості проїзду в іншому громадському транспорті, пасажиропотік у нас збільшився. Адже люди за ті самі 15 гривень можуть зробити дві поїздки, а на “маршрутці” лише одну.

Тож, якщо брати проміжок до підняття ціни і після, то у нас пасажиропотік збільшився. Але, якщо брати загалом кількість пасажирів до війни і під час війни, то він зменшився. Це логічно, бо наразі у місті проживає набагато менше миколаївців, ніж до початку війни.

Також після початку війни збільшилася кількість оплат за допомогою QR-коду. Наразі ми досягли 14% частки оплати за допомогою QR-коду, до війни було 7%. Нам вдалося досягти таких відсотків саме через введення гнучкої системи, оскільки сплатити онлайн виходить дешевше, ніж придбати паперовий квиток.  

Допомога місту з питною водою 

Скільки свердловин має електротранс? Яка кількість робітників та транспорту залучається до цієї допомоги?

Допомагати місту з питною водою було логічним продовженням всієї роботи міської влади з відновлення водопостачання в Миколаєві. З самого початку виникнення цієї проблеми, після того, як окупанти підірвали водогін до міста і Миколаїв залишився без централізованого водопостачання, ми всі збиралися під керівництвом Олександра Сєнкевича і кожен давав пропозиції, як можна максимально забезпечити жителів міста спочатку технічною водою. "Миколаївелектротранс" пробурив дві свердловини на території підприємства. 

Спочатку ми забезпечували жителів міста технічною водою - це вода піднята з землі, але не очищена. Після цього нам була передана перша очисна станція з Житомира, і ми встановили систему зворотного осмосу на одній свердловині. Далі була надана гуманітарна станція місту, і ми встановили систему зворотного осмосу на іншу свою свердловину. Зараз маємо дві свердловини із системою зворотного осмосу. 

Ми задіяли трамвай та тролейбус для розвезення та роздачі мешканцям очищеної води. Трамвай роздає воду на трьох локаціях, тролейбус ще на трьох локаціях і додатково кожної суботи задіяний на ще одній в районі зоопарку. Всього на роздачі води задіяно 13 наших працівників.

Наслідки рашиських обстрілів на підприємстві

Чи є постраждалі працівники внаслідок війни? Яка кількість транспорту постраждала? Яких збитків зазнало підприємство за 7 місяців через рашистів?

Якщо брати в грошовому виразі, то підприємство зазнало збитків на суму 12 мільйонів гривень, але тих збитків, яких зазнав кожен працівник, вони неоцінені, адже це наше здоров’я та переживання.

Під час виконання своїх службових обов’язків у нас, на щастя, ніхто не постраждав. Я вже говорив, що метал, тролейбус чи трамвай ми можемо відновити, а людські життя ми не повернемо.

У нас є люди, які у перші дні війни виявили бажання захищати нашу Батьківщину і пішли до лав Збройних Сил. На жаль, один наший співробітник загинув на війні, захищаючи Україну від російської нечесті.

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів