Сьогодні відзначають Горіховий Спас: що заборонено робити у велике свято, важливі прикмети

29 серпня православні в Україні відзначають Горіховий Спас, який також називають Хлібний, Нерукотворний, Полотняний, Малий, а церковна назва свята Перенесення Нерукотворного Образу Господа Ісуса Христа.

Віруючі в цю дату згадують подію перенесення з Едесси до Константинополя однієї з найбільш значущих святинь християнства - Нерукотворного образу Спасителя, який володіє цілющою силою.

Які традиції та повір'я пов'язані зі святкуванням третього в низці церковних Спасів, що заборонялося в цей день - читайте в матеріалі нижче.

Історія свята

Горіховий Спас 29 серпня є третім і завершальним Спасом в церковному календарі, він слідує за Медовим (14 серпня) і Яблучним (19 серпня).

У православ'ї цей день присвячений перенесенню в місто Константинополь Нерукотворного образу Ісуса Христа в 944 році.

У Біблії описується чудо зцілення царя Авгара в Едессі, який страждав від виразок на тілі, хворів на проказу. Правитель просив придворного художника написати портрет Ісуса, але це не вдавалося зробити, оскільки від Спасителя виходило сильне сяйво. Тоді Христос підніс до обличчя полотняний урбус-рушник, на якому і відбився його лик. Це полотно і зцілило Авгара.

Прийнято вважати, що саме лик Ісуса Христа на полотні став першою іконою. Сама ж святиня була вивішена на міських воротах Едесси.

Традиції святкування третього Спаса

На землях України свято Горіховий Спас здавна було приурочене закінченню жнив, дату пов'язували з настанням холодної пори, тому потрібно було поспішати зробити заготовки на зиму. Звідси й назва Холодний Спас.

29 серпня було заведено вирушати в ліс по горіхи. Побутувала така особливість - першою мала починати збори найстарша жінка в селі. По поверненню горіхи висипали на полотно, навколо якого стелили скатертини з різними стравами.

Горіхами запасалися на зиму, робили з них настоянку. Вважалося, що вона матиме лікувальні властивості. Так, настоянкою з перегородок волоського горіха рятувалися від застуди та хвороби суглобів.

Ще за традицією з нового врожаю пекли хліб і висвітлювали його в храмі - так пояснюється й інша назва свята Хлібний Спас.

За звичаями, святковий день заведено було закінчити миттям в лазні з віниками з ліщини.

У цей день прийнято освячувати в церквах горіхи та зерно, випічку і горіхові гілки. А ще - льон, пасмо, полотно, які потім використовували для лікування або ворожіння.

Ворожіння на Горіховий Спас

За старих часів було заведено 29 серпня ходити на ярмарки, проводити різні ворожіння. Так, наприклад, в цю дату молоді дівчата ворожили на горіхах - плід зривали з дерева і судили по ньому про майбутнє:

• стиглий горіх - до кохання,
• недозрілий - чекай важливу новину,
• гіркий - проблеми у відносинах,
• а два зрощені горіхи означали везіння.

Відзначимо також і таке повір'я: якщо горіх зривати обов'язково лівою рукою і покласти в гаманець - це до достатку.

Ще за старих часів говорили так: з'їжте перший горіх самі, а другий віддайте першому зустрічному, щоб відвести від себе негоди.

Що заборонялося робити на Горіховий Спас

• У цей день строго заборонено сваритися і бажати комусь зла, інакше воно може повернутися втричі.
• В жодному разі не можна відмовляти в милостині нужденним і всім тим, хто потребує їжі.
• Лінуватися і байдикувати в цей святковий день теж не можна - відмовлятися від роботи, яку пропонують, вважалося поганою прикметою.

Основні прикмети

• 29 серпня судили по погоді та поведінці птахів, яка буде зима, так, якщо на Горіховий Спас журавлі полетіли на південь - холоди прийдуть вже скоро, якщо жаркий день - то друга половина вересня буде холодна і дощова, якщо сьогодні день погожий - буде коротка зима.
• Якщо на третій Спас хороший урожай горіхів - зима буде сніжна і морозна.
• Великий урожай горіхів також віщував, що через рік буде багато хліба.
• Якщо в цей день почався дощ з грозою - осінь буде тепла.