Верховна Рада України прийняла закон "Про державну реєстрацію геномної інформації людини". Документ важливий для правоохоронної системи та сфери експертно-криміналістичної діяльності.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу МВС.
Як зазначається в повідомленні, закон передбачає створення державної бази даних ДНК. Доступ до неї з метою перевірки може бути наданий колу правоохоронних органів та органів розвідувальної діяльності.
"Закон урегульовує процеси створення і функціонування обліку геномної інформації людини, удосконалює роботу правоохоронних органів із розслідування злочинів та встановлення осіб, які їх вчинили, дозволяє покращити роботу з розшуку зниклих безвісти та ідентифікації невпізнаних осіб", - йдеться в повідомленні.
На сьогодні фахівці Експертної служби МВС проводять молекулярно-генетичні дослідження, пов’язані із воєнними злочинами військових РФ на території України.
"Наразі за чотири місяці війни призначено вже понад 6 тисяч експертиз щодо встановлення особи, з яких близько 40% вже виконані. Саме тому зараз надзвичайно актуальним є створення інструменту для накопичення та систематизації даної інформації, надання їй правового статусу для використання як доказової бази у процесі доведення злочинів рашистів проти України", - зазначив заступник міністра внутрішніх справ Ігор Бондаренко.
Бондаренко розповів, що світовий досвід з ведення подібних обліків свідчить про доцільність створення єдиної бази даних ДНК. За таким принципом ведуться бази даних ДНК в США, Великобританії, Польщі, Німеччині, Італії, Іспанії, Франції, в яких визначено одного держателя та адміністратора бази даних ДНК.
Мета запровадження бази даних ДНК - це ідентифікація осіб, які вчинили кримінальні правопорушення та невпізнаних тіл (останків). На сьогодні до бази даних ДНК вноситься геномна інформація, отримана лише при проведенні судових молекулярно-генетичних експертиз. Близько 95% молекулярно-генетичних експертиз у нашій країні проводяться установами Експертної служби МВС.
Заступник міністра повідомив, що усього в базі даних зараз знаходиться на обліку близько 45 тисяч ДНК-профілів, понад половину з яких встановлені зі слідів, вилучених з місць скоєння злочинів, і лише одна четверта ДНК-профілів у базі даних, - це зразки підозрюваних осіб.