Яким Захід бачить завершення війни в Україні

Останнім часом західні впливові політики майже одночасно заговорили про принципово різні сценарії завершення принаймні цього етапу російсько-української війни.

У Центрі протидії дезінформації при РНБО України проаналізували, яким Захід бачить завершення війни в Україні, передає редакція 0382.

Так, перший сценарій оприлюднили канцлер Німеччини О. Шольц і генсек НАТО Є. Столтенберг. На їхню думку, Україну очікує довготривала війна з невизначеними термінами завершення.

Чи витримає Україна війну на виснаження – питання не просте. Адже, на тлі перебоїв з постачанням західної зброї, суперечливої ситуації в Конгресі США щодо продовження фінансової підтримки України, що посилюється подіями на Близькому Сході, такий варіант вкрай небезпечний. Натомість росія має значно вищий економічний, військовий і сировинний потенціал.

Другий сценарій пропонує поширити безпекові гарантії НАТО тільки на підконтрольну Києву територію України. Про «корейський» сценарій завершення війни заявив колишній генсек НАТО А. Расмуссен, який пропонує провести новий кордон НАТО всередині України, відокремлюючи територію, яку контролює росія, від території, яку контролює Україна. 

На думку Расмуссена, часткове членство, з одного боку, попередило б росію, що вона не може зупинити приєднання України до НАТО, а з іншого – захистило частину української території від російського нападу та надало українським військовим час на переформатування для подальшого визволення окупованих територій.

«Корейського» сценарію притримується і колишній командувач військами НАТО в Європі Д. Ставрідіс, який закликав Україну змиритися «на деякий час» з російською окупацією південного сходу і почати переговори про укладення договору «земля за мир».  Як позитивний приклад реалізації такого варіанту західні ЗМІ пропонують Німеччину, яка у 1955 році вступила до НАТО без східних територій, і тільки у 1990 році Західна та Східна Німеччини об’єднались в одну державу у складі Альянсу.

Чому західні варіанти припинення війни є програшними для України?

По-перше, якщо Україна раптом стає членом НАТО без тимчасово окупованих територій, то вона візьме на себе зобов’язання не звільняти ці території військовим шляхом, як це було з «німецьким варіантом», коли НАТО 35 років чекало, що Східна Німеччина приєднається до Західної мирним шляхом. Взагалі, неправомірно проводити паралелі між ситуацією в Україні та Німеччині. Адже зараз Україна перебуває в «гарячій» стадії війни, а Німеччина у війні тоді не перебувала. Крім того, радянська частина Німеччини (НДР) була загальновизнаним суб’єктом міжнародного права, а у 1973 році навіть стала членом ООН. Тому приєднання до Альянсу нерадянської частини Німеччини не призвело до «гарячої» фази конфронтації з радянським союзом, що принципово відрізняється від ситуації з Україною, окуповані території якої не визнані світовим співтовариством.

А в «корейському варіанті» США у 1958 році розмістили у Південній Кореї ядерну зброю, яку повністю вивезли звідти лише у 1991 році і яка була гарантом безпеки від нападу Південної Кореї. Україні ж ядерну зброю повертати ніхто не збирається.

По-друге, членство України в НАТО без повної деокупації своїх територій лише спровокує кремль на продовження агресії. На переконання радника керівника ОП М. Подоляка, росія не зупиниться на умовній межі між «натівськими» та «не натівськими» територіями України. Тож, більшість експертів не вірять у припинення військових посягань рф на частину України, яка стане членом Альянсу, а впевнені, що рф продовжить хаотично обстрілювати всю територію України. Адже застосування статті 5 Вашингтонського договору щодо колективного захисту членів Альянсу може виявитися зовсім не таким, як уявляється – інциденти з ракетою, що впала на території Польщі, та ракетами, що пролітали над територією Румунії, не були визнані нападом на члена НАТО і не втягнули Альянс у прямий конфлікт з рф.

По-третє, такий варіант неприйнятний для кремля, адже означатиме, що путінська влада повністю провалила свою мету «сво» захопити всю Україну, а окуповані з великими людськими і матеріальними втратами території південного сходу залишаються тягарем для виснаженої російської економіки зі зруйнованою інфраструктурою і замінованими полями.

По-четверте, очевидно, що нав’язуючи Україні подібні моделі виходу з війни, Захід намагається уникнути прямої війни Альянсу з росією, побоюючись, щоб вступ України в НАТО у складі окупованих територій не спровокував подібну реакцію путіна. 

Отже, ніхто наразі не може назвати конкретні терміни та сценарій закінчення повномасштабної війни росії проти України, який  залежатиме від розвитку ситуації на полі бою. Водночас західні сценарії з відмовою України від своїх окупованих росією територій абсолютно нереалістичні, а головною ціллю українських військових залишається звільнення тимчасово окупованих територій та завдання тотальної поразки російським військам.