Без права на помилку: історія сапера з Миколаївщини, - ФОТО

З юнацтва Андрій Федорковський мріяв працювати пожежним-рятувальником аби допомагати людям, рятувати тих, хто опинився у біді. Тож відслуживши строкову службу влаштувався до Миколаївського гарнізону оперативно-рятувальної служби, де до початку повномасштабного вторгнення й ніс службу.

ДСНС розповіли історію сапера.

Після того, як російські війська вдерлись до нашої Держави до невпинного бажання рятувати людей додалось ще одне — повернути безпеку на рідну українську землю.

“Перший мій виїзд був до деокупованого села. І те, що я побачив на довго запам'ятається. Спустошене село, де не було нікого, ані людей, ані тварин. А ще нещодавно тут жили родини, зростали діти. Ворог зруйнував тут все. І чим ближче до лінії зіткнення та зони ведення активний бойових дій тим більше зустрічаєш таких розбитих, понівечених та “мертвих” населених пунктів. Тому сьогодні я хочу зробити все залежне від себе аби повернути безпеку до кожного села та міста, щоб життя повернулось сюди.”, - розповідає Андрій.

Двадцятитрирічний сапер з Миколаївщини вважає свою професію цікавою, хоча й специфічною, але про вибір жодного разу не пожалкував, адже як сам посміхаючись каже: “Хто як не ми?”. До роботи ставиться сумлінно та розповідає, що в деокупованих регіонах небезпека чатує усюди.

“Кожен крок має бути таким, ніби під ногою обов'язково щось є — обережним, виваженим та свідомим. Завжди слід пам'ятати про підступність російських військ, в чому я особисто впевнився на всі сто відсотків, адже, як показує практика, тікаючи з наших земель вони мінували геть усе — будинки, поля, дитячі іграшки тощо”, - застерігає Андрій Федорковський.

Він вірить, що збройні сили України скоро виженуть ворога з усієї території нашої Держави та дякує військовим за те, що вони змогли зупинити російську навалу та не допустили того, щоб ця розруха, смерть та біль поширилась на більшу частину нашої рідної Батьківщини. А доки військові боронять кордони України та нещадно б'ють ворога, Андрій разом із побратимами стоять тут, на своєму фронті, та наближають її — Нашу Спільну Перемогу!