Чернівці стали новим домом для переселенців з областей, території яких частково окуповані росією, і де тривають важкі бої та постійні обстріли окупантів. За даними міської ради Чернівців, у 2023 році у місцевих школах навчатимуться 2307 переселенців.
Для багатьох батьків дітей переселенців підготовка до навчального року - справжнє випробування. Адже це потребує чималих коштів. Тому у Чернівцях сімʼям переселенців допомогли цього року зібрати малечу до школи.
Так, у 2022 році у Чернівцях відкрився Центр управління сім'ї "СОС Дитячі містечка". Це простір дружній до матері та дитини. Там діти можуть гратися, а матері отримувати необхідну соціальну та психологічну допомогу фахівців.
Команда осередку - це два психологи, три соціальних педагоги, які проводять події та відповідають за співпрацю, п'ять фахівців з соціальної роботи, які орієнтують по перенаправленнях та консультують по послугах Центру, відповідальний за імплементацією проєкту менеджер, відповідальний за закупівлю та логістику, адміністратор простору який зустрічає і реєструє відвідувачів, той, хто займається фінансами, та господині порядку, які підтримують чистоту в офісі, водій службового авто.
23 серпня 20 сімей, які постійно відвідують осередок, отримали там рюкзаки зі шкільним приладдям. Обирали ті сімʼї, чиї діти йдуть до першого класу. Таким чином 20 першачків серед переселенців зібрали до школи. Все приладдя безоплатно надала мережа супермаркетів канцтоварів Офіс центр.
Як розповіли у “СОС Дитячі містечка”, кожен рюкзак комплектувався під дитину індивідуально, враховували побажання батьків. Рюкзаки містили повний набір: картонні папки, зошити, пластилін, фарби, ручки, олівці, спортивна сумка, пенал, обкладинки, альбом для малювання, кольоровий папір і картон, ножиці, фломастери.
Про те, наскільки така допомога важлива, ми поспілкувалися з однією з мам переселенок. Наталія Пальчак разом з донькою та старшим сином приїхала у Чернівці з Краматорська, що на Донеччині, у липні 2023 року. Змусили виїхати постійні обстріли, які вчиняє росія. За її словами, останнім часом у рідному місті дуже гучно, і дітей це травмує.
Наталія розказала, що допомога у вигляді шкільного набору - це велика економія для сімейного бюджету. Жінка влаштована на роботу, але значна сума коштів іде на оплату оренди житла. Каже, що живе надією на повернення до рідного міста, але намагається жити далі і не загадувати на майбутнє. Саме тому і вирішила віддати доньку до місцевої школи.
25 серпня діти з 11 сімей, які відвідують цей осередок, отримали там музичні інструменти. Їх передала ГО “Voice for Ukraine UK” (V4UUK).
Основні цілі V4UUK - допомогти поповнити зруйновані музичні школи інструментами, допомогти у фінансуванні сеансів музикотерапії для дітей, які постраждали внаслідок трагедії. Засновниця організації Ірина Гоулд, професійна музикантка, композиторка, засновниця London Ukrainian Symphony Orchestra, відвідує ті регіони України, де потрібна її допомога, та доставляє інструменти з Лондона.
Малечі у Чернівцях подарували такі інструменти: електрогітара, акустична гітара, чотири синтезатори, електронне піаніно, флейта, два вокальних мікрофони, скрипка.
Деякі діти переселенці вже володіють музичними інструментами або вміють співати, але не вистачало тільки того, що допомагало б розвиватися далі в цій сфері.
Так, переселенка Ганна Лиходід має двох дітей - Захара і Марту. Захар змалечку захоплювався різними віртуозними гітаристами і мріяв стати таким самим. Ще захоплювався грою на барабанах. Тому батьки допомагали зібрати йому імпровізовану барабанну установку з підручних засобів, вирізати гітару з картону. Або сам хлопчик збирав гітару з конструктора. Батьки вмикали сину улюблену музику, під яку він влаштовував батькам власні концерти.
А Марта грала на піаніно і також трохи на барабанах - так би мовити, акомпанувала Захару. Ганна зізнається, що музичні інструменти і музика загалом допомагають дітям відволіктися, переключити свою увагу та подолати стрес, який спричинили війна та вимушена евакуація.
Жінка розповідає, що вона з сімʼєю живе у Чернівцях з жовтня 2022 року - приїхали з Миколаєва. Там залишатися не було змоги, бо дітям було дуже страшно через постійні вибухи. І хоч з моменту приїзду сюди минуло вже достатньо часу, адаптація до нового місця ще триває. Але в цьому допомагають місцеві організації, дитсадок, спілкування з однолітками.
Життя в евакуації не дозволяє витрачати гроші на таку дороговартісну річ, як музичні інструменти, тож така допомога стала для Ганни, інших батьків та дітей гарною підтримкою.