У 6 років навчилась робити ін’єкції в м’язи, а під час війни асестувала мамі в стоматологічному кабінеті, — історія випускниці-медалістки з Житомирщини

Випускники: ОЛЕКСАНДРА. САШЕНЬКА

Кожну мить нашого життя неможливо повернути назад, як не повернути і дитинство та шкільні роки.

– Я буду сумувати за школою, – говорить випускниця Олександра Слупачик, золота медалістка ліцею №2 ім. В. Сингаївського.

Вибір професії майбутньої вона вже зробила – дитячий стоматолог-ортодонт.

– Я хочу допомагати людям бути красивими, – говорить дівчинка. – Ставити брекети, корегувальні пластинки, вдосконалювати прикус, а мама додає: «У моєї доньки є художній смак, адже вона з відзнакою закінчила художню школу».

У 2020-му році Олександра брала участь у міжнародному конкурсі на кращу художню роботу. У неї їх було п’ять. Серед яких «Зоряна ніч» і «Промінчик сонця».

На картині була зображена сім’я, а тим промінчиком, що освітлював обличчя матері і батька, стала дитина. Школярка тоді посіла II місце.

Олександру в родині і дідусь, і бабуся, і мама називають Сашею, Сашенькою. Для бабусі вона – медсестра, бо з 6-ти років навчилась робити ін’єкції в м’язи. Для дідуся – кулінар. Це він її навчив пекти смачну шарлотку.

В сім років, коли мама була на роботі, в якийсь із днів мала Сашенька вирішила приготувати вечерю.

– Вже давно вивітрився з кухні той дим підгорілої смаженої картоплі і карасиків у клярі, – посміхається Людмила Іванівна, але ж то було від щирого серця.

На початку війни Людмила Іванівна забирала з собою Сашеньку на роботу. Дівчинка так стала асистентом, помічницею матусі у зубному кабінеті.

– Так що вибір свій вона зробила сама, – каже мама.

Вже позаду в Олександри національне мультимедійне тестування. Саша до нього посилено готувалася. У вільний короткий час відпочинку гуляє зі своєю улюбленицею – бельгійською вівчаркою Алісою.

– Як я буду без неї десь в іншому місті, – журиться дівчина. – А як вона без мене?

Людмила Іванівна заспокоює доньку, що все буде добре. Найстрашніше ми пережили, – каже, і дуже хоче, щоб у Сашеньки все склалось і 1-го вересня вона стала студенткою одного із медичних вищих навчальних закладів.

Ровесникам же своїм Сашенька бажає витримки і плідної праці над досягненнями своєї мети.

Соломія Думська, КоростеньМЕДІА