Що не так з маріупольськими музеями, та якими вони мають стати після деокупації Маріуполя

Вчора, 16 травня, в Києві відбулась фахова дискусія в рамках Культурної деокупації Маріуполя «Музей. Перезавантаження». Говорили багато про проблеми українських музеїв загалом, і маріупольських – в тому числі. Обговорювали питання повернення вкрадених експонатів маріупольського музею. Казали про необхідність дотримання нової, сучасної форми демонстрації матеріалів. Проте поки що нічого не сказали про головне  -  чим по суті новий музей Маріуполя має відрізнятися від того, що існувало раніше у місті.

На зустріч були запрошені Михайло Зубар - історик, співавтор концепції мультифункціонального міського Центру «Порт Культур»;  Олександр Горе - в.о. директора Маріупольського краєзнавчого музею;  Ольга Балашова - голова правління ГО Музей сучасного мистецтва; Юрій Савчук - генеральний директор Національного музею Історії України у Другій Світовій війні та інші експерти.

Вже на початку дискусії Діана Тріма, директорка департаменту культурно-громадського розвитку Маріупольської міської ради, чесно окреслила проблеми, які існували і маріупольських музеях задовго до війни. І головна з них – це небажання змінюватись.

Директорка Маріупольського краєзнавчого музею Наталя Капустнікова скаржилась на те, що 40 років музей не ремонтували. Проте Діана Тріма зазначила: хотіли ремонтувати, обговорювали концепцію, яким має стати осучаснений краєзнавчий музей, проте самі музейники бажали лише косметичного ремонту, а не фундаментальних змін.

«Ми так і не дійшли загальної думки, якими мали б стати маріупольські музеї. На жаль», - сказала Тріма.

Маріупольський краєзнавчий музей не був зацікавлений в тому, щоб до нього масово ходили люди. В інтерв’ю сайту 0629 Наталя Капустнікова казала, що музей має зберігати артефакти, вести наукову роботу, а не розважати. Проте кому потрібні артефакти, якщо про них ніхто не знає? Ці важливі питання так і залишились без відповіді.

А тепер вже і зберігати нема чого. Як повідомив на зустрічі виконуючий обов’язки директора маріупольського краєзнавчого музею Олександр Горе, втрачено 90% експонатів. Близько 2000 екземплярів вивезені в Донецьк, доля інших взагалі не відома.

І абсолютно не зрозуміло, як ми будемо повертати вкрадені експонати. Бо Олександр Горе не знає, чи зберіглася документація з описом всіх предметів, що містилися в фондах музеїв. А без цих документів буде неможливо довести, що ось наприклад ця картина Куїнджі належала саме Художньому музею Куїнджі в Маріуполі і її треба повертати власнику.

Маріупольські музеї підійшли до повномасштабної війни у тому стані, коли експозиція не оновлювалась за останні 30 років, оцифровка артефактів не була доведена до кінця, і через те ми навіть точно не знаємо, що саме ми втратили.

На жаль, маріупольські музеї не були ані сучасними, ані цікавими, ані актуальними. За 8 років війни з росією там не з’явилось навіть маленького стендика, присвяченого цим історичним подіям. Ані події 9 травня 2014 року, ані події «русской весны» загалом не були представлені в експозиції. А на питання редакції 0629, чому, відповідь Наталі Капустнікової була така: треба виставки про сучасність робити з більш великої часової дистанції, щоб розібратися, хто є хто. 8 років війни музейним працівникам не вистачило, щоб розібратись, що війна – то є війна.

Ну от і прийшли до того, що і сама Капустнікова, і її заступники стали колаборантами і допомагали росіянам вивозити з музею все, що вціліло після обстрілів.

Але що робити з цим далі? Автор концепції музею «Порт культур» Михайло Зубар вважає, що стара концепція локальних музеїв (музей міста, музей села тощо)  - це радянська традиція. Вона вириває історію конкретного міста чи регіону із загально-історичних процесів. І це спотворює уявлення про те, що відбувалося у минулому. В своїй концепції Порт Культур вони хотіла як раз вписати Маріуполь у загально світові процеси.

Проте зараз, на думку експертів, треба думати про те, як перерозповісти маріупольську історію.

Для цього не завжди потрібні великі гроші. Для початку потрібна ідея, яка може народитися будь де, навіть у гаражі, вважає  Юрій Савчук,  генеральний директор Національного музею Історії України у Другій Світовій війні. Ця ідея має бути цікавою для глядача. Люди мають прийти в музей не для того, щоб відчути себе ідіотами. Вони прийдуть до музею, якщо там – цікаво. А цікаво буде – якщо музей буде актуальним, зможе відповідати на запити суспільства.

Тобто головна проблема, на думку експертів, це не експонати і навіть не гроші – це люди, професійні, креативні, фахові, які б змогли створювати нові сучасні простори.

Історик Вадим Коробка, викладач Маріупольського державного університету, з цим не погоджується. Він вважає, що головне, що має відбутися в маріупольських музеях, - так це змінитися сама його сутність.

«Маріупольський краєзнавчий музей має бути україноцентричним. Для відновлення музею потрібна нова розповідь про історію Маріуполя. Вона має стати скелетом (каркасом), основою та СУТТЮ оновленого музею. Про це 16 травня в Києві на діалоговій зустрічі «Музей. Перезавантаження» НЕ ЙШЛОСЯ, - вважає історик. - Про потребу нової розповіді історії Маріуполя мова йшла в моєму дописі на сайті 0629 «Чому дуже потрібна зараз довоєнна історія Маріуполя». Через те, що історія стала одним з головних об’єктів паразитарної інвазії окупантів, саме в цій царині треба починати здійснювати деокупацію. Було б доцільно створити робочу групу в складі фахових істориків, яка б розробила сучасну україноцентричну концепцію історії Маріуполя. Її складання має супроводжуватися евристичною роботою, публікацією проміжних результатів у вигляді наукових статей у фахових історичних виданнях, проведенням науково-практичних конференцій для розв’язання дискусійних проблем. Кінцевим результатом роботи могли б стати популярна брошура з коротким нарисом історії Маріуполя та його околиць, а також науковий нарис історії Маріуполя. Вся ця діяльність потребує несимволічного фінансування та оплати праці».

На жаль про це на діалоговій зустрічі «Музей. Перезавантаження» не йшлося. Проте говорили про потребу відображення в музейних експозиціях краєзнавчого або окремого музею трагедії Маріуполя у поточній російсько-українській війні. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чому дуже потрібна зараз довоєнна історія Маріуполя

«Я поки що не можу сказати, який саме перший музей з’явиться в деокупованому Маріуполі. Музей пам’яті загиблих, музей «Азовсталі», краєзнавчий чи музей сучасного мистецтва. Ато точно можу сказати: це будуть нові сучасні музеї, їх буде багато, і ми вже працюємо над розробкою концепції для залучення партнерів», - підсумувала розмову Діана Тріма. 

Ця розмова була точно не останньою. Бо, як з’ясувалося, історія – це не про минуле. Це про майбутнє і про те, якими ми будемо після завершення цієї кривавої війни.

ЧИТАЙТЕ нас в Телеграм-каналі Маріуполь 0629

НАДСИЛАЙТЕ свої повідомлення в Телеграм-бот 0629

ОБГОВОРЮЙТЕ новини в нашій групі Фейсбук - Маріуполь Місто-герой

ДИВІТЬСЯ нас на YouTube