Давні Великодні традиції



Завтра православні християни святкують Великдень.

Ми зібрали цікаві факти про давні Великодні традиції. Почнемо з традицій великодньої суботи.

Великодня субота

Цього дня українці починають фарбувати крашанки. Роблять це в суботу, бо яйця зроблені у п'ятницю нібито швидко псуються. Здебільшого для фарбування використовують червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Жовтий колір добували із торішньої трави чи яблуневої кори, для синього - варили проліски, а для золотистого - купували спеціальні порошки. Добували кольори й з ягід чорної бузини, лушпиння цибулі, кори з чорноклена, буряка, бузини.
Традиційно фарбували 13 яєць, які уособлювали 12 апостолів та Ісуса Христа. Найбільше робили червоних яєць, що символізують кров Спасителя.

Починали робити у суботу і писанки. Розписували яйця як жінки, так і чоловіки. У центральній Україні - здебільшого жінки. Малюючи писанки, замовляли собі та сім'ї долю на весь наступний рік.

Великодня ніч

Ця ніч для українців мала сакральне значення та віщувала добру вість - воскресіння Христа. Не годилось під час неї спати, бо нечисть присниться. Говорять, що цієї ночі під церквою збирається всяка темна сила, аби під час першого співу "Христос Воскрес" вхопитися за ризу священника. Вірили, що під час церковної служби можна викрити й відьму. Для цього у різних регіонах слугували свої ознаки, за якими її вдасться впізнати. Так, відьма нібито могла залишитись у церкві, коли всі йшли на хресний хід, або ж хапалася за замок церковних дверей, коли всі виходять із храму.

Колись у ніч із суботи на неділю біля церков молодики розпалювали вогнища. Збиралися на великодні вогні юнаки, як тільки починало смеркати. Трактують розпалювання вогню дослідники по-різному: за деякими переказами так робили, аби присвічувати Христу, коли він мав воскреснути, інші говорили, що розводили вогонь, аби віряни могли зігрітися біля нього. Вбачають у цій обрядодії дослідники й язичницькі мотиви вогнів на честь бога сонця та богині Лади, біля яких влаштовували ігрища, співали веснянок та гаївок.

Мав горіти вогонь - свічка чи лампадка - цієї ночі і в хатах.

Увечері ж українці йшли до церкви, де відстоювали вечірню службу. Опівночі починався хресний хід, після якого служба тривала. Після літургії, під ранок, священики починали освячувати кошики. Ідучи до церкви, дорослі брали із собою кілька крашанок, якими обмінювались із тими, з ким доведеться христосуватись.

Давні Великодні традиції, фото-1

Ще декілька цікавих прадавніх традицій

Орелі, знайомі нам як гойдалки. У багатьох селах був звичай ставити високі гойдалки саме до Великодніх свят. Забава була популярною серед парубків та дівчат. 

Оздоблення паски. Раніше декор був лише з тіста – хрести, пташки-зозульки, зірочки, спіралі, коси та колоски.

Писанки. Після освячення писанки клали у воду, якою дівчата вмивалися, щоб бути "красними як писанка".

Забобони. Наші пращури вірили, що коли паска пеклася, не можна було сваритися, пускати до хати чужих людей, вилазити на піч.

Ночви. У них купали немовлят, готували кутю на Святвечір, і також місили тісто на паску на Великдень.

Святкові гуляння

Після святкового сніданку наші пращури влаштовували гучне гуляння з іграми, гойдалками та хороводами. Подекуди вони могли затягнутись на кілька тижнів. У багатьох народів була традиція водити великий хоровод під народну музику. А на гойдалках каталися всі, хто хотів позбутися гріхів та різних напастей.



AliExpress WW

lamoda ru

Banggood WW