Гуманітарні розмінування: як проходить очищення земель Криворізького району від вибухонебезпечних предметів, - ФОТО, ВІДЕО

В Криворізькому районі проходять гуманітарні розмінування. На першому етапі визначили для перевірки саперами майже 2700 гектарів сільгоспугідь. За місяць перевірено приблизно 1700 гектарів. Щоб швидше очистити поля Криворізького районі від ВНП, групи піротехніків працюють щоденно.

Начальник Криворізької районної військової адміністрації Євген Ситниченко повідомив, що наразі на території Зеленодольської та Широківської громад проводиться гуманітарне розмінування співробітниками ДСНС.

-Майже 3%  усіх земель орних забруднені вибухонебезпечними предметами, але щодня ця територія зменшується й впевнений, що найближчим часом повністю вся територія Криворізького району буде безпечною для мешканців.

За інформацією Євгена Ситниченка, з початку війни через вибухонебезпечні предмети загинуло п'ятеро людей.

Представник фермерського господарства Владислав Баранов повідомив, що розмінування полів його товариства іде вже майже вісім місяців.

-Вибухонебезпечних предметів знаходили дуже багато - вивозили з полів по причепу різного хламу, починаючи з мін дистанційних, дуже багато було протитанкових мін.  

За словами представника фермерського господарства, більше трьох тисяч гектар з пшеницею, рапсом, ячменем довелось просто спалити.

-Ці поля неможливо було розмінувати, тому що йти там, де не бачиш, неможливо. Дуже багато було дистанційних мін. Кидається міна і в різні сторони від неї на 16 метрів кидається тоненька павутинка. Якщо її зачіпаєш, то вижити практично неможливо. Слава Богу, все пройшли, дуже досвідчені були сапери.

Збитки фермерського господарства виміряти неможливо.

-От представте поле 100 гектар, на ньому урожайність рапсу була до сорока центнер, це 4 тони з гектара. От представте 400 тон рапсу по 20000, оце вам тільки з одного поля. Так що ми зараз це не рахуємо, бо голова буде просто кругом йти. Ми рахуємо те, що в нас може бути.

Зараз йде підготовка до посівної в Криворізькому районі:

- Готовимо ґрунт, а всі озимі все посіяно до гектара  - озимі рапс, ячмінь, пшениця, так само озимий горох і чечевиця.

Олександр Волошин – водій-сапер відділення піротехнічних робіт. Він доставляє особовий склад до місця призначення, а потім разом з усім особовим складом також приймає участь у розмінуванні, обстеженні та знешкодженні боєприпасів. Олександр Волошин пояснив, чим відрізняється гуманітарне розмінування від  звичайного.

-Гуманітарне розмінування - це обстеження певної території. Під час гуманітарного розмінування сапери проходять і детально перевіряють металошукачем все, що є в ґрунті. Все металеве викопується і прибирається із землі. Від звичайного розмінування відрізняється тим, що звичайне розмінування це коли надійшла заявка від якогось представника населення і ми вже перед виїздом знаємо, що приблизно там знайшли.

За словами пана Олександра, є категорії ВПН, які знищуються одразу на місці, а є категорії, які можна транспортувати, тому їй вивозять в інше місце для знищення. Водій-сапер зазначив, що найнебезпечнішими вважаються інженерні боєприпаси.

-Вони завжди були найнебезпечнішими, тому що їх встановлюють вручну спеціалісти-інженери і це боєприпас, який призначений для того, щоб вивести з ладу людину тому з ними найнебезпечніше працювати.

Начальник відділення групи піротехнічних робіт частини спеціального призначення аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління ДСНС України в Дніпропетровській області, майор служби цивільного захисту Денис Наговіцин розповів, що розмінування проводиться в два етапи. Перший етап - це обстеження території за допомогою квадрокоптера. Другий етап – знищення ВНП, якщо такі були виявлені.

Під час гуманітарного розмінування знайшли два касетних елементи 9Н210. Денис Наговіцин пояснив, що це - касетні елементи ракети реактивної системи залпового вогню «Ураган».  В цій 5-метровій ракеті таких касетних елементів 30 штук. На висоті півтора км розкривається і ці касети розлітаються. Єі два варіанти спрацювання цих касетних елементів – контактний (якщо вони датчиком зустрічають перепону, то іде підрив)  та другий варіант - самоліквідуються (в термін до трьох хвилин).

- Безумовно, вони небезпечні. В них є заряд вибухівки і готові елементи. Уламки від таких касетних елементів здатні пробити 2 мм сталевого листа на 100 метрів.

Для знешкодження такого касетного елементу викопують яму глибиною від 30-40 см, закладають заряд вибухівки і підривають. Саме так і зробили досвідчені сапери під час гуманітарного розмінування.

-Підрив відбувся. Все пройшло штатно, ніхто не постраждав, залишки вибухової речовини та боєприпасів не залишилось, - зазначив начальник відділення групи піротехнічних робіт.

За словами Дениса Наговіцина, не всі ВНП знищуються на місці. Крупні ВНП,  якщо є можливість їх транспортувати, то перевозять на майданчики знищення.

-У нас є такі майданчики, де можна безпечно знищити якісь крупні боєприпаси.

Начальник відділення групи піротехнічних робіт повідомив, що переважно вони знаходять боєприпаси, касетні елементи, різні залишки боєприпасів, снаряди не розірвані.

Денис Наговіцин розповів, що на даний момент територіальні громади через свої органи місцевого самоврядування звертаються до головного управління ДСНС для розмінування та перевірки сільгоспугідь.

- На першому етапі визначено майже 2700 гектарів сільгоспугідь, які нам потрібно перевірити. На даний час, це десь приблизно за місяць, перевірено приблизно 1700 гектарів, тобто половина. Ми продовжуємо працювати, працюємо кожен день. При цьому кожного дня всі відділення, які є на даний момент в Дніпропетровській області, вони всі працюють в цьому напрямку, не тільки в Криворізькому районі.

Не дивлячись на те, що сапери працюють над розчищенням територій від ВНП щоденно, навіть вони не беруться давати точних прогнозів, коли всі землі будуть розчищені та безпечні:

-Ми працюємо кожен день,. Скільки часу потрібно на розмінування Дніпропетровщини? Сподіваюсь, що місяці потрібно, а там, далі, там десятки років, може буде. 

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.