Міністр оборони прокоментував питання закупівлі послуг харчування для військослужбовців

Міністр ооборони Олексій Резніков прокоментував скандал, щодо закупівлі послуг харчування військовослужбовців.

Нагадаємо, що видання"Дзеркало тижня"заявило про те, що нібито Міноборони закуповує продукти для військовослужбовців у два-три рази дорожче, ніж у магазинах Києва.

В угоді, укладеної 23 грудня 2022 року Міністерством оборони, на послуги організації харчування у 2023 році військових частин, дислокованих у Полтавській, Сумській, Київській, Житомирській, Чернігівській та Черкаській областях планується витратити 13,16 мільярдів гривень.

Так, Резніков надав детальний коментар щодо ситуаці,яка склалась:

Він зазначив, що на забезпечення харчуванням військовослужбовців у 2023 році будуть спрямовані десятки мільярдів гривень.

"Це – великий ринок. Ще трохи більше року тому цей ринок фактично був під контролем монополії. Під час призначення на посаду міністра я взяв публічне зобов’язання – демонополізувати послуги харчування. І ми з командою це зробили ще минулої зими. Хоча опір був – страшенний. Торік монополіст погрожував повністю заблокувати постачання продовольства до армії. Не вийшло. Подолання монополії дозволило успішно організувати харчування армії, чисельність якої збільшилась у кілька разів, не дивлячись на усі складнощі активної фази війни. Неприпустимість монополій – це моя філософія. Адже монополія – це залежність і вразливість. Навіть у найкращого постачальника можуть виникнути форс-мажори. Або, коли йдеться про бізнес, він може бути опосередковано придбаний чи заблокований ворогом. Тому монополій в забезпеченні оборони треба уникати. На даний момент Міноборони уклало контракти з 8 постачальниками на забезпечення послуги харчування. Я продемонструю ці контракти народним депутатам. За кожним з постачальників згідно з договором закріплено певну кількість військових частин. У контрактах прописано норму: якщо якийсь з постачальників не здатен виконати зобов’язання, то інші «підхоплюють» військові частини згідно з визначеним алгоритмом. Постачання харчів скрізь буде гарантовано безперервним, щоб не сталося. Окремо хочу наголосити. Надання послуги харчування здійснюється за принципом «їжа ходить за військовими». Якщо постійне місце дислокації наших десантників, наприклад, у Львові чи Житомирі, або якщо 128-ма гірсько-штурмова бригада має ппд на Закарпатті, а бойові завдання наші воїни виконують на Харківщині чи на Запоріжжі – постачальник гарантує доставку продовольства скрізь, де несуть службу підрозділи певної частини. Незалежно від кількості локацій та кількості людей в них. Це – ризики, які приймає на себе бізнес, укладаючи контракт. Це особливі вимоги до логістики. Тобто в Україні немає «тилових» чи «далеких від лінії зіткнення» регіонів з точки зору харчування військовослужбовців. Той, хто стверджує протилежне, свідомо обманює", - пише він.

Також Резніков підкреслив, що Міноборони не здійснює закупівлю окремих продуктів. Оборонне відомство купує комплексну послугу з забезпечення харчування.

"Тобто доставку певного комплекту продуктів до військових частин, а в окремих випадках – і приготування їжі. Предметом закупівлі є вартість добового раціону для військовослужбовця. Цей раціон має чіткі критерії щодо калорійності та інших параметрів. Постачальники гарантують забезпечення добового раціону за певну суму. Минулого року ця сума складала 120 грн. на військовослужбовця за добу".

Цього року міноборони отримали пропозиції постачальників у діапазоні від 151 до 162 грн. на добу. У результаті проведення переговорів кінцева вартість послуги забезпечення харчування одного бійця на добу складає 145,8 грн. 

Номінально відбулося зростання вартості послуги на 21,5%, як зазначає Резніков, цей показник навіть менше рівня інфляції, яка за рік склала 26,6%.

"Будь-яка господиня знає, як минулого року зросли ціни на різні види продуктів і яка була динаміка. Особливість контрактів Міноборони в тому, що вони укладаються з постачальниками послуг на рік вперед за фіксованою ціною. Тобто це також ризики, які бере на себе бізнес"

Процес укладання контрактів і взяття зобов’язань складається з кількох стадій. Оголошення потреб Міноборони, надання пропозицій бізнесом, проведення зовнішньої експертизи ціни, узгодження контракту, проведення внутрішньої перевірки, підписання контракту тощо. Фінальною частиною цього процесу є реєстрація підписаного контракту у Державному казначействі. Тільки після реєстрації у казначействі виникають фінансові зобов’язання і можна здійснювати платежі.

Міністр оборони зазначив, що з 2016 року харчування військовослужбовців здійснюється на основі каталогу продуктів, який включає понад 400 позицій. Посадові особи військових частин (начпроди) на підставі раціону обирають з каталогу продукти, які повинен забезпечити постачальник.

"Саме видання «Дзеркало тижня» через півтори доби після публікації вирізало кілька позицій зі своєї інфографіки, де містилися некоректні порівняння, по яких вже найбільший розголос. На жаль, зробило це без пояснень. Розуміння некоректності по інших позиціях також прийде. Адже порівнюються неспівставні речі. Ціни за банку чи пляшку фасованої продукції з ціною за кілограм. Ціни за літр з ціною за кілограм. Ціни за вагу нетто з ціною за вагу брутто, та ін. Навіть аналізуючи цифри публікації у «Дзеркалі тижня», багато хто відзначив, що ціни на значну кількість товарів нижчі, ніж у сусідньому магазині. Незважаючи на усі ризики для бізнесу. Те, що в публікації «Дзеркала тижня» було пораховано як 0,2% вартості контракту – це приготування їжі постачальником у кількох військових частинах, де з різних причин готують зовнішні підрядники. А зовсім не доставка продуктів. Це ще одна груба помилка, яка вводить в оману. Також хочу зазначити, що рік тому, проаналізувавши роботу системи харчування за каталогом, введеним у 2016 році, ми прийшли до висновку, що більш ефективним рішенням буде забезпечення харчування через закупівлю меню. 52 тижневих меню на рік. Кожен воїн буде розуміти, що він повинен отримати і коли. Восени ми розпочали аудит системи харчування, який підтвердив актуальність змін. Але цей перехід потребує масштабної підготовчої роботи. Адже йдеться про перебудову величезного механізму. Ми її обов’язково зробимо". 

Яйця – єдина категорія з каталогу, яка у додатку до угоди обраховується в штуках. Постачальник вказав ціну не за штуки, а за вагу яєць, коли переносив дані з однієї таблиці, де все було приведено до одиниці виміру на вагу, в іншу таблицю. Відповідно до нормативів кілограм яєць – це близько двох десятків штук в залежності від гатунку (вага яйця за стандартом повинна складати від 42 г до 60 г). Ціна 170 грн. за кілограм яєць – це 85 грн. за десяток. «Яйця по 17 за штуку» Міноборони не закуповувало і не планує. Хочу звернути увагу на хронологію подій. Наприкінці грудня 2022 року Міноборони уклало контракти на забезпечення послуги харчування з постачальниками.

"За підсумками укладання контрактів мій профільний заступник провів нараду, на якій заслухав керівника відповідного підрозділу. Помилку компанії з переведенням штук в кілограми було помічено ще тоді, як і деякі технічні помилки в інших договорах. Після чого керівник підрозділу був відсторонений. Підкреслюю – в кінці грудня. На засіданні комітету я продемонструю народним депутатам офіційний лист компанії-постачальника, яка визнає помилку і просить внести відповідні зміни. Народні депутати побачать, що тільки в тому контракті, саме в тому, який оприлюднено в ЗМІ, у таблиці вказано одиниці виміру – «кілограм». В усіх інших – або ціна за каталогом, або комбінована ціна за кг/шт. Постачальник просить виправити помилку, адже внаслідок помилки згідно договору він мав би постачати курячі яйця до армії по 17 грн. за кілограм. Якщо дивитися зовсім формально, виправляючи цю помилку, ми підвищуємо ціну на яйця у десять разів – з 17 грн. до 170 за кг, з 0,85 грн. за штуку до 8,5 грн. за штуку або 85 грн. за десяток. Станом на зараз по усім контрактам завершуються додаткові внутрішні перевірки, військові частини звіряють з каталогом, виправляються технічні помилки, готуються додаткові угоди щодо постачання у межах доведених параметрів державного бюджету тощо. Після чого документи будуть зареєстровані у Держказначействі. Тобто де-юре оприлюдненого у ЗМІ документу ще не існує. Жодної копійки по ньому не витрачено. Заяви, що Міноборони «вкрало» чи «намагалося вкрасти» мільярди – це повна маячня. Просто хтось дізнався про додаткові перевірки і вирішив розгорнути інформаційну атаку", - додав він..