Лікує травмоване око: як почувається дівчинка з Тростянця, яка потрапила під обстріл у березні під час окупації міста

Десять місяців відновлюється після травми, спричиненої російськими військовими, 10-річна Альбіна Галат із Сумщини. 24-го березня під час обстрілів в окупованому Тростянці поруч з її будинком розірвався снаряд. Тоді травмувалися тато, бабуся і маленька Альбіна. Що згадує родина про той день, і який шлях в боротьбі за зір пройшла дівчинка - у матеріалі Суспільного.

Альбіна показує іграшкову вівцю. Її дівчинці подарували волонтери в Охтирці, коли вона проходила лікування. "Вона з нами по сьогоднішній день", - говорить мама.

Життя маленької тростянчанки змінив один день – коли під час тимчасової окупації її міста поруч із будинком розірвався снаряд. У кімнаті, де перебувала родина, обвалилася стіна і частина стелі. Травми отримали тато, бабуся і Альбіна.

Читайте також: "Краще б вона стояла на моєму місці", — мама Альбіни з Тростянця, що травмувалася від вибуху

"Я тільки надягла кофту – і більше нічого не пам’ятаю. Я прокинулася вся в диму. Я перше слово сказала "мама". Мама мене витягла і одразу повела до підвалу", - згадує дівчинка.

Альбіна Галат в лікарні навесні 2022 р. Фото: Катерина Галат

Провівши там якийсь час, сім’я вирішила піти до родичів – по допомогу та в надійніше укриття. Іти довелося під обстрілами російських військових.

Катерина Галат згадує, що йшли якоюсь невідомою дорогою. "Я просто іду, я знаю, що мені треба йти. Бачу - щось наді мною таке полетіло. Я розумію: зараз біля мене щось як бахне – я не дійду", - згадує жінка.

Тростянець, Сумська область, 30.03.2022 р. Фото: Суспільне Суми

Два дні родина не могла отримати медичну допомогу. Альбіна майже не бачила через запорошене око і терпіла біль від забоїв. 26 березня Катерина почула, що в центрі Тростянця працює аптека. Чоловік пішов туди, щоб заодно дізнатися якісь новини.

"Каже: наші військові на вокзалі якраз (він проходив повз вокзал якраз). Я кажу: не може такого бути. Я вірила, звичайно, в наших, але не думала, що так швидко: вчора ще були, і сьогодні їх немає, але наші військові, наші хлопці – це щось неймовірне", - говорить вона.

Тростянець весна 2022 року. Фото: Суспільне Суми

Звільнивши Тростянець від окупантів, українські захисники доставили Альбіну з мамою до охтирської лікарні.

"Її поклали на кушетку і давай чистити їй око. Відкривають запухле око і починають вушною паличкою звідти діставати пісок, глину. Вона кричить. Це без наркозу, просто наживо. Потім нам сказали, що треба робити операцію, сітківка ціла, але там глаукома. Я в сльози. Але треба їхати, у мене інших варіантів немає", - розповідає Катерина.

Альбіна Галат під час лікування. Фото: Катерина Галат

Родина поїхала до Одеського інституту очних хвороб імені Філатова. Там Альбіні встановили діагноз "травматична катаракта і контузія ока" та прооперували. Повертатися в Тростянець, розповідає мама, було страшно. Тож Катерина з донькою прийняли рішення поїхати до Словаччини. Там провели кілька місяців, відновлюючи фізичний і моральний стан. Із серпня Альбіна живе в Сумах.

"Зараз я ходжу у другу школу, в четвертий клас. У нас там дуже добра вчителька і дуже добрі однокласники. Я хочу бути перукарем. Мені подобається фарбувати волосся. Я ходила раніше з мамою в перукарню, і мені дозволили трішки пофарбувати мамі волосся", - розповідає про свої плани Альбіна.

Альбіна Галат разом з мамою Катериною. Січень 2023 р. Суми. Фото: Суспільне Суми

У травмованому оці Альбіни зараз стоїть спеціальна лінза. Також їй ще потрібно буде знімати післяопераційні шви, носити окуляри для читання і роботи з гаджетами та регулярно відвідувати офтальмолога. Але родина налаштована оптимістично. Раді, що повернулися додому, і не планують виїжджати.

"Мені не страшно. Мені не страшно взагалі. Це моє місто, і я його обожнюю", - говорить Катерина Галат.