Розкол у команді путіна: як це вплине на подальший перебіг війни в Україні
За рішенням щодо масованих ударів по Україні стоїть група «ястребів» у складі голови Чечні р.кадирова, новопризначеного командувача «спецоперації» с.суровікіна та керівника ЧВК «Вагнера» є.пригожина.
кадиров і пригожин представляють найбільш радикальне крило «партії війни», тобто тієї частини російських високопосадовців та бізнесменів, які виступають за подальшу ескалацію у війні проти України на противагу урядовцям, налаштованим на переговори із Заходом, оскільки хочуть зберегти свої активи.
пригожина та кадирова неофіційно підтримує т.зв. група амбітних молодих фесеошників, колишніх охоронців путіна – тульського губернатора олексія дюміна та колишнього глави Ярославської області, нині помічника президента рф дмитра миронова. Після оголошення мобілізації група кадирова-пригожина намагається усунути всіх, хто відповідає за мобілізацію, зокрема міністра оборони шойгу і потенційного наступника путіна, секретаря Ради Безпеки рф патрушева.
Безпрецедентною критикою воєначальників – командувача російського Центрального військового округу генерал-полковника олександра лапіна, міністра оборони сергія шойгу, начальника ГШ ЗС рф валерія герасимова – вони переконали путіна, що його попередні генерали і оточення не в змозі досягти ефективного результату. Останнє призначення суровікіна на посаду командувача угрупованням в Україні означає, що кадиров та пригожин фактично захопили контроль над Міноборони рф.
Чому путін допускає подібний розвиток ситуації?
путін допускає критику військового керівництва через те, що боїться втратити військову підтримку чеченських бойовиків кадирова та найманців групи вагнера пригожина.
Водночас російський диктатор не може відкрито виступати проти військового керівництва, яке керує більшістю підрозділів, що воюють в Україні, та проводить мобілізацію і вимушений враховувати їх думку. Через страх втрати влади путін змушений залучати кадирова з пригожиним, щоб усунути неугодних шойгу і герасимова.
путін розраховує, що кампанія звинувачень вищого командного складу, що почалася в росії, приховає той факт, що найбільшу відповідальність за поразку російської армії на Сході України несе саме він.
Насправді ж тандем кадиров-пригожин розпочав процес зміни політичної системи рф. Боротьба за владу усередині росії, чистки у російському Міноборони після вибуху на Кримському мосту розхитуватиме човен російської влади і послаблюватиме росію
Критика найвищого військового командування рф є непрямою атакою на путіна та публічно підриває його лідерство. Адже путін публічно висловлював свою довіру лапіну та ухвалював оперативні військові рішення в Україні.
Хоча кадиров публічно демонструє «любов» до російської державності і особисто путіна, така лояльність коштує російському бюджету щодобово 1 млрд. руб. При цьому, кожною своєю заявою кадиров підкреслює, що він не якийсь там очільник суб’єкта федерації, а керівник незалежної держави, яка перебуває в особистому союзі з путіним і тільки ця особиста унія пов’язує його з росією.
Як розкол у команді путіна вплине на подальший перебіг цієї війни?
Незадоволення російських політичних і військових еліт кадировим рано чи пізно призведе до загострення внутрішнього конфлікту і, як наслідок, до розвалу російської влади. Адже, незважаючи на активність кадирова у соцмережах, своїх військ у війні проти України він зовсім не витрачає, участь його підрозділів здебільшого обмежується зйомками в Тік-ток «важких боїв з кущами» та порожніми будівлями, через що «кадирівців» ненавидять усі російські військові. Саме через значне посилення політичного та силового впливу в країні груп, що контролюють приватні армії, після завершення війни на території України, на території росії спалахне «війна за владу». Чим ближчий кадиров до влади, тим ближча росія до розпаду.
Набирає обертів ворожнеча між пригожиним та шойгу. Пригожин вважає, що армія воює несучасно, а його ПВК – суперефективне та сучасне формування. Шойгу та генерали ж думають, що ПВК лише заважають. Кадиров після початку російського повномасштабного вторгнення також нерідко вказував, що чеченські підрозділи воюють ефективніше, ніж армія рф загалом, і готові хоч завтра «взяти Київ за наказом путіна».
Конфлікт посилюється тим, що з одного боку звичайні російські військові щиро ненавидять кадирова і вважають його призначення на керівні посади в силовій вертикалі справжньою зрадою, а з іншого – самі «кадирівці» вважають росіян чужими, з іншими традиціями та релігією. Намагання цієї групи змінити весь російський генералітет і очолити війну деморалізують армію, провокують прояви непокори і навіть партизанщини. З цього приводу цілком ймовірним є те, що після поразки путіна всі силовики рф «накинуться» на кадирова, якому доведеться знову боронити незалежність Ічкерії, як він називає Чеченську державу.
На цьому тлі недивно, що дедалі більше росіян починають запитувати, наскільки довго путін може залишитися при владі і переслідувати цілі своєї варварської війни.