Польові квіти замість газонів: чи можливо таке у Чернігові

Чернігівський екоактивіст Сергій Безбородько пропонує задіяти у нашому місті новий формат оформлення зелених зон – замість трав’яних газонів сіяти суміш насіння лугових трав і квітів. Ви скажете – не на часі подібні ініціативи, бо ж війна, і можливо частково будете праві. Але ця пропозиція виглядає цікавою і вчасною, тому що вона, по-перше, економна – бо ж такий луговий газон не треба постійно косити і доглядати, а по-друге, це екологічно і корисно. Тому поглянемо на цю пропозицію трохи уважніше.

Багато європейських країн уже давно обрали для себе подібний новий спосіб оформлення газонів. Для цього були створені ініціативи, спрямовані на скорочення частоти покосів газонів і заміну трав’яних культур квітковими – тими, що можна зустріти в дикій природі. Це є великим плюсом для екології, так як у природі з кожним роком скорочується кількість комах, які запиляють квіти. Це стосується бджіл та джмелів.

Аби дізнатися чи можливо замінити газонну траву у Чернігові на польові квіти, ми поспілкувалися з ініціатором ідеї, екоактивістом та керівником громадської організації «ЕкоМісто» Сергієм Безбородько, а також з начальником КП «Зеленбуд» Віталієм Морським і біологом Юрієм Карпенком. Вони розповіли про всі плюси і мінуси цього експерименту.

Сергій Безбородько розглядає це питання з екологічної точки зору. Насправді, важливість бджіл та джмелів досить недооцінена. Вони роблять незамінний внесок у процес вирощування більшості плодових та овочевих культур. Тому найменше, що ми можемо зробити для природи, це збільшити кількість насаджень польових квітів.

«Це дуже просте та ефективне рішення, яке має масу плюсів і з точки зору ефективності та малодоглядності. Якщо правильно підібрати трави, то вони потребують менше догляду, їх потрібно менше поливати та косити. І також вони дуже позитивно впливають на міське різноманіття, на адаптацію до змін клімату, краще поглинають дощову воду. Тобто аргументів за такі газони дуже багато.» - прокоментував Сергій Безбородько.

Польові квіти є більш пристосованими до несприятливих умов та відсутності поливу. Підібравши різні культури, можна домогтися, що такі узбіччя будуть квітнути з ранньої весни до пізньої осені.

«Ми будемо дуже раді, якщо «Зеленбуд» буде слідкувати за світовими тенденціями та робити такі експерименти, і тоді вже з власного досвіду можна буде робити висновки і тільки збільшувати площу таких газонів. У місті дуже багато міста для таких газонів. Окрім декоративних газонів у парках, є багато газонів там, де розділові смуги та прибудинкові ділянки, які зараз обслуговують за радянським зразком.» – розказав про всі плюси польових квітів замість газонів Сергій Безбородько.

Також ми поспілкувалися з начальником КП «Зеленбуд» Віталієм Морським, і він показав нам цю пропозицію з практичної сторони.

«Звісно, як експеримент таке зробити можна, але це дивлячись де висаджувати такі квіти. На центральних клумбах ми ж не будемо цього робити. Різнотрав’я ростуть мінімум по 30-40 сантиметрів. Зараз на клумбах ми висаджуємо деякі злакові рослини. Вони багаторічні. Деякі кажуть, що це звичайний бур’ян. Але ж ні. Це окультурені рослини. І якщо їх красиво з чимось компонувати, це буде виглядати красиво. Польові квіти передбачають те, що їх не потрібно буде косити. Тому, на мою думку, для центральних парків такий експеримент не підійде. Коли ми садимо газонну траву, то ми маємо за нею доглядати. А якщо цього не робити, то вийде ті ж самі польові трави. А люди почнуть скаржитися.»

У монети завжди дві сторони, але ми спробували знайти і третю та попросили прокоментувати цю ідею завідувача кафедри екології та охорони природи Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, кандидата біологічних наук, доцента Юрія Карпенка. Бо ж цікаво та розумно почути ще й наукову думку з цього приводу. Пан Юрій навів цілих три вагомих причини, чому цю ідею він вважає слушною для Чернігова, а до того ж ще й розказав, як власне називається такий тип газону.

- «Ідея мавританського газону для Чернігова не нова. Коли існувала дорадча рада при «Зеленбуді», це питання підіймалося. І ми, як науковці-екологи, акцентували на цьому увагу. Мавританський газон – це більша різноманітність рослин. Якщо говорити про класичний газон, то це просто один або два чи три види злаків. Мавританський газон крім злаків містить різні види бобових, айстрових, так зване лучне різнотрав’я. По-перше, це приваблює комах. А по-друге, створює ефект квітучого середовища у місті. У багатьох європейських країнах створюють такі окремі ділянки, окремі локалітети, де формуються не просто регулярні газони, які потрібно стригти, а й газони, які не потрібно стригти, так звані природні газони. Такий експеримент для Чернігова матиме безліч переваг. Це буде цікаве середовище.

Ці газони потрібно робити, зрозуміло, не на центральних вулицях, їх треба робити в межах нових мікрорайонів, в межах міні-парків, міні-скверів. Бо це, по-перше, приваблює відвідувачів, а по-друге, це створює менше питань з доглядом, тобто це буде економічно більш вигідно. І по-третє, це сприятиме збільшенню біологічного різноманіття в межах нашого міста, тобто фактично збільшує види не тільки рослин, а й тварин, зокрема комах та інших тварин, які будуть мати помешкання у межа такої штучної екосистеми.»

Отже, сподіваємося, що думки екоактивістів та професійних біологів будуть почути міською владою, і подібна ідея буде втілена у Чернігові хоча б на рівні експерименту. У технологіях організації сучасного міського простору ми маємо дивитись не назад, а вперед, враховувати останні тренди і напрацювання колег-урбаністів із Європи та інших розвинених країн світу. Тим більше, що занедбаних чи просто недоглянутих зелених зон у місті вистачає, і можливості для такого екологічного експерименту насправді дуже великі.

Такий «мавританський газон» можна було б організувати в місці, де затруднений покіс трави. Наприклад, це може бути смуга між дорожним полотном різних напрямків на проспекті Левка Лук’яненка. Або схожа ділянка на вулиці Першого Травня. Тож, будемо сподіватися, що баланс думок і компроміс все-таки вдасться знайти, і Чернігів стане справжнім екологічним містом європейського зразка, застосовуючи передові екологічні технології.

Сміливіше, будьмо новаторами, а не консерваторами!