Єдине на Житомирщині лавандове поле, сауна, олені, що їдять з рук — все це та ще більше в екопарку Радулино

За 27 км від Новограда-Волинського знаходиться селище Радулин (Дубрівська ОТГ). В селищі мешкає менше півтисячі людей, але це не заважає йому бути туристично привабливим. Журналісти з Novograd.tv вирушили до Радулино в грудні минулого року, щоб розповісти про місцевий екопарк та показати це місце більшій кількості людей.

Невеличкий екскурс в історію

В кінці дев'ятнадцятого століття на краю території Раулиного знаходився фільварок (панський сільськогосподарський хутір) родини князів Сангушко. Коли княжна Марія Сангушко вийшла заміж за Йозефа Потоцького, фільварок перейшов у власність родини графів Потоцьких. У 1918-му в селище прийшли більшовики і спалили хутір, а колодязь, що знаходився у центрі двору, перетворили на смітник.

Місцеві меценати Юлія та Миколи Хомичі вирішили реставрувати панський колодязь, що їм і вдалося у 2021-му. Згодом навколо колодязя з'явився екопарк.

Що цікавого є в екопарку?

В першу чергу відреставрували вищезгаданий колодязь. Усі дерев'яні деталі споруди виготовили вручну закарпатські майстри. Дах криниці спорудили із чотирьох тисяч дубових дощечок. Вода — досі питна. Завідуючий екопарком пан Олександр сказав, що біля нього можна загадувати бажання.

Пізніше збудували музей-колибу (сезонне житло пастухів і лісорубів). На стінах музею висять портрети родин Потоцьких та Сангушко.

Під час будівництва комплексу знайшли древні артефакти, які також представлені в колибі. Весь посуд тут ручної роботи. Його привезли із села Опішня Полтавської області, центру українського гончарства.

Поряд з колибою є банний чан. З чаном межує сауна, біля якої господарі створили штучне озеро. Дно озера вимостили славнозвісними дубрівськими каолінами.

Є в екопарку і тварини: тут розташувався вольєр з десятьма пятнистими японськими оленями. Олені вже майже звикли до людей та навіть їдять з рук. По сусідству з оленями живуть європейські лані та косулі. Найулюбленішою стравою звірят є звичайне зерно пшениці та кукурудзи.

В зоопарку є і пташник із чотирма видами павлінів, десятьма видами фазанів, цесарками, тощо.

Єдине в Житомирській області лавандове поле росте в радулинському екопарку. Поле в площі близько одного гектару та налічує двадцять одну тисячу кущів лаванди шести сортів. Серед яких і надзвичайно рідкісна - рожева. Побачити цвітіння можна влітку (лаванда цвіте в червні та липні). Біля поля є пасіка, на майже два десятки вуликів, та невелика теплиця, де навіть в морози вирощують зелень та салати.

Старенький хатинку своїх дідуся й бабусі власники перетворили у музей українського побуду. Кімнати музею, за традицією, з низькими дверима при вході. Всередині є традиційна піч з лежанкою й ікони в кутах з вишитими рушниками.

У хліві виставлені традиційні знаряддя праці: веретено, плуги, старенька друкарська машинка. Є все: від старого цвяха та ярма для волів до традиційного одягу і пейзажів на стінах.

Коли можна приїхати?

Завітати сюди можна без попередніх погоджень. Керівники комплексу розповіли, що для сімей з дітьми немає жодних обмежень у відвідуванні, і що коштів за це ніхто не бере.

Для відпочивальників тут передбачили будиночки з усіма зручностями та зонами барбекю біля входу.

Завідуючий екопарком розповідає про важливість цього місця: “Закрили школу, позакривали все абсолютно. В цьому селі нема нічого. А дітей шкода: вони ж нічого не бачили. Фактично, це зроблено для місцевих: щоб вони прийшли, подивились, погуляли, побігали. Частенько приходять. Діти з усього села прибігають погодувати звірят”.