Прикордонник з Чернігова не дожив кілька тижнів, аби побачити двох своїх синів. Історія про героя

30 квітня – День прикордонника. День військовослужбовців, які 24 лютого першими прийняли бій з російською армією. Лише на Чернігівщині загинули 24 прикордонники, серед них – сержант Богдан Назаренко. Він не дожив кількох тижнів аби побачити двох своїх синів, на появу яких дуже чекав.

Історія Героя далі у сюжеті телеканалу «СТБ», «Вікна-Новини».

У кожній рисі обличчя хлопчиків, у поглядах, у характерах, Вікторія Назаренко бачить в них його. Матвійчику та Захарчику ще не має місяця, але вже більше місяця як немає їхнього тата – чоловіка Вікторії, прикордонника Богдана Назаренка.

Вона познайомилася з майбутнім чоловіком 10 років тому в Чернігові. Він просто підійшов до неї на зупинці, провів додому. Потім випадково зустрілися ще раз. Він був вже у формі. Перше побачення, освідчення. За рік – пишне весілля.

8 років мріяли про дитину, але завагітніти Вікторія змогла лише минулої осені.

24 лютого, коли росія пішла війною на Україну, прикордонники були першими, хто тримали бій. Сержант Богдан Назаренко пішов на службу зранку. Далі – два тижні боїв, Чернігів був у круговій облозі. Він рідко виходив на зв‘язок. Вона чекала бодай якоїсь звістки.

14 березня Богдан разом з іншими прикордонниками виконував бойове завдання з оборони стратегічної висоти на околиці Чернігова та виявлення диверсантів. Майор Юрій Хорошок керував групою.

– Ми спостерігаємо групу озброєних осіб в кількості близько 7-8 чоловік. Мною було подано команду до бою. Неочікувано з правого боку від наших позицій, а саме з боку де ніс службу сержант Назаренко, пролунав глухий постріл, – розповідає Юрій Хорошок, начальник вогневої підготовки 105-го прикордонного загону імені князя Володимира Великого.

Це був снайпер, каже командир. Наші воїни розбили групу противника, але Богдана було не врятувати

Дружині, що була на 9-му місяці вагітності, її брат попросив не говорити. Вона два тижні обривала телефони його побратимів. Шукала чоловіка як тільки могла. Потім він їй наснився.

– З заду таке світло, таке сонці і він посміхається. Такий гарний-гарний. Але це він мені вже снився, коли його не було. Вже його тоді не стало, але я не знала – згадує Вікторія Назаренко, дружина загиблого прикордонника Богдана Назаренка.

Дізналася випадково – від подруги.

Пологи були передчасними. Вже наступного дня на світ з‘явилися Матвій та Захар. Зараз разом із бабусею вони переїхали у крихітну квартиру у Ніжині. Зареєструвалися переселенцями. Вікторія не приховує, важко. Родині Назаренко допомагають волонтери та Богданові побратими.

30 квітня – у День прикордонника вона поїде у рідне село чоловіка. Вперше після смерті на його могилу.

Сьогодні у їхній день, кажуть чернігівські прикордонники, він разом з ними.

КАРТА для ДОПОМОГИ: 4790 7299 3504 5930 (Ощадбанк) Вікторія Назаренко

Карта ПриватБанк: 4149 6293 8507 5486 Вікторія Назаренко.

*  *  *

Приєднуйтесь у Viber та Telegram до спільноти "Чернігівський Фонтан", де тільки найактульніші новини та історії нашого міста.