За відкритими архівами СБУ науковці відновлюють історичну пам’ять нації

Державний архів СБУ є одним із найбільш відкритих серед усіх пострадянських країн.

Зокрема, якщо йдеться про архів СБУ у Хмельницькій області, він складається з 13 фондів, що налічують понад 26 тисяч томів.

З 2015 року всі документи радянського періоду є відкритими. Відтак, історики, науковці, журналісти використовують цю унікальну можливість привідкрити завісу над маловідомими фактами з життя земляків, історії краю.

Значна частина архіву – це кримінальні справи на репресованих осіб, засуджених за часів радянського тоталітарного режиму за політичними статтями. Тут присутні матеріали про Голодомор 1932-1933 років, діяльність УПА, дисидентський рух, церковних діячів та нові релігійні течії тощо. Також у архіві частково збереглися речові докази у цих справах: світлини, рукописні документи й інші артефакти.

Зокрема, тема Голодомору активно використовується РФ у гібридній війні проти України. Відбуваються спроби маніпуляцій історичними фактами, поширення фейків та дезінформації, щоб применшити масштаби геноциду українців. Тож протидія цьому, у тому числі, і шляхом оприлюднення істини – питання захисту інформаційного простору держави.

Так, працівники місцевого архіву СБУ опрацювали відомі щоденники репресованоївчительки Олександри Радченко про Голодомор. Вони увійшли до різних видань про події 30-х років. Зокрема, до збірки «Репресовані» щоденники під загальною редакцією Ярослави Файзуліної, 2018 року випуску.

Матеріали архіву послужили основою для реалізації проекту «Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932-33 років в Україні Хмельницька область», ініційованого Українським інститутом національної пам’яті.

На особливу увагу заслуговує праця П. Слободянюка та Ю. Телячого "Чорна дошка України" на цю ж тематику.

Проте, у архіві СБУ можуть працювати не тільки історики, науковці й журналісти. Кожен охочий може знайти інформацію про своїх рідних, що зазнали репресій, і дізнатися про їхню долю.

Як отримати інформацію?

Насамперед необхіднонаписати запит. Це може бути як звичайний, так і електронний лист.

Звичайний - на поштову адресу: 29000, м. Хмельницький, вул.Героїв Майдану, 19.

Електронний — на [email protected]

Що обов’язково повинно бути в запиті?

Форма запиту довільна, але є декілька важливих уточнень.

•Запит - на імʼя начальника УСБУ у Хмельницькій області Тараса Цюцюри;

•Необхідно вказати свої контактні дані: прізвище та ім’я, адресу, номер телефону, e-mail.

•Слід зазначати відомості про людину, яку ви шукаєте: дату та місце народження; місце проживання на момент арешту; злочини, у яких звинувачували тощо.

•Уточніть, що саме вам потрібно: довідку чи саму справу.

Відповідно до Закону «Про звернення громадян», запит розглядають протягом місяця. Та зазвичай співробітники архіву відповідають швидше.

Після того, як вам повідомили, що справу знайшли, потрібно визначитися з днем, коли плануєте працювати в архіві. Попередьте співробітника, контакти якого вам надіслали, про свій візит, і узгодьте з ним усі деталі.

В Управлінні СБУ у Хмельницькій області працює інформаційно-довідкова зала, розрахована на два робочих місця. Тут можна ознайомитися з витребуваними документами. Ви можете також їх сфотографувати чи відсканувати. Кількість знімків необмежена. А от забирати вилучені речі рідних, які досі зберігаються у справі, категорично заборонено, позаяк слідчі СБУ продовжують працювати над встановленням відповідальності виконавців і сьогодні.