«Антиолігархічний закон» чи зашморг для бізнесу: як збільшиться податковий тягар після вступу в дію законопроєкту №5600

На цьому тижні Верховна Рада більшістю голосів прийняла важливий для податкової системи країни законопроєкт №5600, який представники влади прозвали «антиолігархічним» чи антіахметовським.

Але при детальному аналізі цього закону виявляється, що «антиолігархічного» там досить небагато, а найбільше він вдарить по малому бізнесу, фермерам та навіть пересічним громадянам.

«Антиолігархічний» закон, який подобається Коломойському

Нагадаємо, що при голосуванні за законопроєкт №5600 голосів тільки «Слуг народу” вочевидь бракувало б для його прийняття. У другому читанні за нього проголосували тільки 210 нардепів від монобільшості із 255 голосів, що були «за». Підставили плече владі ще й фракція «За майбутнє», яка підконтрольна відомому олігарху Ігорю Коломойському, та група «Довіра», що контролюється менш відомими, але не набагато біднішими українськими магнатами Хомутинніком та Косюком. То ж, як не дивно, але коли б не допомога олігархічних груп, - «антиолігархічний» законопроєкт ніколи б не став законом.

Цей закон і справді вводить деякі логічні зміни. Наприклад, рента на залізну руду буде залежати від світових цін. Якщо ж ціна опустить нижче 107 доларів, то надходження будуть менші. Як раз зараз ціна руди нижча 100 доларів, і світові агенції прогнозують ще більше її падіння на найближчі роки. Так що уданому випадку, він навпаки стане вигідніше для головних українських експортерів залізної руди, серед яких самі великі це - Ахметов та Жеваго.

Але відхиленням 97-ої поправки депутати вивели з-під підвищеної ренти бізнес із видобутку марганцевої руди. Ії в Україні видобуває виключно Ігор Коломойський, якому належать Марганецький та Покровський ГЗК – єдині в Україні виробники марганцевої руди, яка використовується для виробництва феросплавів. За підрахунками експертів відхилення цієї поправки дозволить компаніям Коломойського заощадити майже 600 мільйонів гривень на рік.

Ще серед відносно «неприємних речей» для великого бізнесу після прийняття закону - втричі підвищена ставка екологічного податку на викиди вуглекислого газу на – до 30 грн/тонну. На цьому, здається, вся «антиолігархічність» закону і закінчується, а навпаки малому бізнесу дійсно тепер прийдеться підтягнути пояси.

Зашморг для малого бізнесу та фермерів

Законопроєктом № 5600 у 7,5 раза збільшується податкове зобов'язання для власників і користувачів сільськогосподарських земель.

«Антиолігархічний» документ впроваджує нову систему оподаткування сільгоспвиробників. Буде введено "мінімальне податкове зобов’язання" — це сума податків, яку кожен власник сільськогосподарської землі має за замовчуванням сплачувати до бюджету (ця сума складає близько 5% від вартості землі на рік).

Землевласник, який має ділянку за межами населеного пункту, через запровадження мінімального податкового зобов'язання буде платити 1500 гривень з гектара (до цього було 200 грн., а пенсіонери взагалі звільнені).

Також сума всіх податків (податку на землю, податку на прибуток, єдиного податку тощо), які сплачує сільгоспвиробник, буде меншою за МЗП, то йому доведеться доплатити різницю.

Також заплатити податки тепер прийдеться і бабці, яка торгує на базарі картоплею чи часником вирощеним на власному подвір'ї.

«Антиолігархічний» законопроєкт встановлює з 2022 року ставку 18% ПДФО (податок на доходи фізичних осіб) для господарств, які ведуть діяльність на ділянці менше ніж 2 га і мають дохід вище 72 тисяч гривень за рік — тобто шість тисяч за місяць.

Нові податки на нерухомість

Законопроєкт запроваджує 18% податку на доходи фізичних осіб з продажу фізичною особою третього та наступних об’єктів нерухомості протягом одного року. У зв'язку з цим більшість забудовників вимушені будуть підіймати ціни на нове житло. Квартири в новобудовах подорожчають, як мінімум на 18 відсотків, а за цінами на первинному ринку почне зростати і нерухомість на вторинному.

«Азаровщина» повертається: податкова отримує нові повноваження

Законопроєкт № 5600 дозволить отримати податковим органам нові й фактично «драконівські» повноваження.

Так, відтепер податкові борги будуть списуватися з рахунків без рішення суду на 91 день заборгованості.

Також податкова отримує право надсилати запити не за фактом порушення, а тільки за підозрою у несплаті податків.

Боржники будуть утиснуті у своїх конституційних правах. Вводиться заборона на виїзд за кордон директора підприємства, що має заборгованості зі сплати податків. Фактично будь-який ФОП, який має хоч невеличкий штраф, під час перетину кордону може виявити, що його запланована заздалегідь відпустка чи службове відрядження накривається мідним тазом.

Також нові правила забороняють підприємцям включати 50% збитків минулого року, щоб зменшити базу оподаткування.

Наскільки важливі нові податки для бюджета-2022

Можливо, що ситуація в країни буде розвиватися так, що без зазначених в законопроєкті нових податків, неможливо буде виконати бюджет на 2022 рік?

Але, за самими оптимістичними підрахунками, всі податки, які будуть запроваджені, принесуть додатково до бюджету максимум 14 мільярдів гривень із загальної суми доходів 1,322 трлн. Тобто це буде мізер у сумі трохи більше від одного відсотка від загального плану.

Як зазначив відомий український економіст Михайло Кухар: Через систематично повторювані вже другий рік поспіль помилки в макропрогнозуванні, бюджет знову отримає у 2022 році мінімум на 50+ млрд гривень більше податкових надходжень, ніж записано у плані. І тоді всім стане очевидною абсурдність сьогоднішнього «ламання через коліно" найрозумнішої та економічно грамотної частини зали (Верховної Ради, прим ред.), які були проти підвищення десятків податків у країні (#5600) задля збору додаткових (за розрахунками самих авторів) 14 млрд гривень доходів...»

Які будуть наслідки

Один із головних ідейних батьків «податкової революції» голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що законопроєкт № 5600 не про підвищення податків, а про  ліквідацію невмотивованих пільг та податкових прогалин.

Але зрозуміло, що під час пандемії, коли цілі сфери малого та середнього бізнесу вже отримали чутливі удари від карантинних обмежень нове збільшення податкового тягаря буде мати зворотний ефект. Що навпаки, приведе до зменшення податкових надходжень до бюджету і стане ще одним чинником для зростання корупції у державі.

Роман Лазоренко